фото показано с : epravda.com.ua

Бизнес просит реформ и прозрачных правил игры, то есть - понятного регулирования. Для быстрых результатов державотворцы обходят некоторые "формальности". То, что государство понимает потребности предпринимателей - хорошо, но часто украинские чиновники нарушают европейские принципы, о которых часто говорят, но не всегда соблюдают. (укр)

Взамодя бзнесу та органв влади в Укран - цкавий процес, який часто нагаду море в шторм. Чим ближче до кнця року прийняття бюджету, тим бльш бурхливим ста море.

У розвинених кранах свту теж трапляються шторми, але не так часто, як у нас. Чому? Тому що там нормотворення, яке вплива на доходи бзнесу, а вдповдно, на наповнення бюджету, будуться на певних принципах, яких дотримуються органи публчного управлння.

Крани-члени Органзац економчного спвробтництва та розвитку (ОЕСР) будують свою регуляторну полтику на основ 7-ми принципв.

ОЕСР ма значн досягнення в галуз економчного аналзу, економчного прогнозу способв виршення питань у галуз державного управлння. Украна не членом ц органзац, проте частково адаптувала перерахован принципи.

В Укран також снують принципи регуляторно полтики, визначен в закон "Про засади державно регуляторно полтики у сфер господарсько дяльност".

Усього х шсть: доцльнсть, адекватнсть, ефективнсть, передбачувансть, збалансовансть, прозорсть та врахування громадсько думки.

Чи застосовувалися ц принципи до всх законодавчих актв Украни, прийнятих владою? Очевидно, що н. Фактично принципи снують на папер, але в реальному житт майже не враховуються.

На вдмну вд вропейського досвду, бзнес в нашй кран часто не залучаться до обговорення регуляторних нцатив, що стосуються його роботи.

Крм того, влада не завжди до кнця прорахову економчн наслдки свох законодавчих актв, орнтуючись на короткострокову перспективу швидкий спосб отримання надходжень.

Сьогодн на завтра

"Тиск правоохоронних органв на бзнес знизився, але спалах рейдерських атак", - зазначила виконавчий директор Союзу укранських пдпримцв Катерина Глазкова на зустрч президента з бзнесом у жовтн 2018 року перерахову кейси, коли бзнес-асоцац довелося включатися в боротьбу з таким видом захопленням компанй: "Еконя", "Крденс".

Уже за два тижн, 19 листопада мнстр юстиц Павло Петренко представля готовий "антирейдерський" законопроект, який ма захистити пдпримцв вд посягань непорядних рестраторв.

У СУП кажуть: робота над законопроектом йшла дуже швидко, а робоча група з його обговорення працювала близько тижня.

"Антирейдерським" законопроектом Мн’юст прагне "заподяти добро", коменту голова Офсу ефективного регулювання Олексй Гончарук. дода: позитивн зрушення щодо прийняття "регуляцйних" ршень , але дос д практика прийняття змн "сьогодн на завтра".

Так блискавичн темпи законотворчо прац можна пояснити: запит на реформи в Укран великий. Особливо коли це стосуться гарячих тем, як пов’язан з регулюванням чи дерегуляцю. Бажання швидких змн - це добре, але поспх у розробц правил можуть зграти поганий жарт з хнм подальшим впровадженням, побоюються експерти.

"Деяк органи, йдучи назустрч побажанням, не дотримуються процедури. Хтось скаже: ну ви формалсти, що таке процедура, коли мова йде про благ намри? Але якраз дотримання дозволя створити яксний законопроект або проект наказу чи постанови", - поясню заступник бзнес-омбудсмена Тетяна Коротка.

Заступник бзнес-омбудсмена Тетяна Коротка

Рада бзнес-омбудсмена

Щоб не створювати зайвих перешкод для бзнесу, регуляторн акти мають бути спрямованими на досягнення конкретно мети, прогнозованими, а ще - прийнятими у прозорий спосб та обговореними з усма зацкавленими сторонами.

Тут одразу згадуться стара укранська традиця приймати змни до Податкового кодексу, як набирають чинност через мсяць чи два.

В Укран регулятори, наприклад, Нацональний банк, як взагал не вважають за потрбне враховувати принципи державно регуляторно полтики приймають ршення сьогодн на завтра.

"НБУ позицону себе як орган, котрий взагал не пдпада пд закон про державну регуляторну полтику. Не завжди вважа за потрбне заздалегдь вившувати для обговорення проекти документв. Тод банки дзнаються про ршення з преси", - дода Олексй Гончарук.

Занадто довго

В Укран й абсолютно затягнут регуляторн стор. Наприклад, про спрощення порядку рестрац портативних касових апаратв (рестраторв розрахункових операцй або РРО).

Донедавна процедура рестрац такого потрбного в торгвл апарата складалася з восьми крокв цло кпи папрцв, яку пдпримець мав завезти в Державну фскальну службу. Наприклад, потрбно було надати копю договору про оренду примщення про купвлю апарату. Для кожного пристрою - окремий пакет документв.

Таку процедуру встановлював наказ Мнстерства фнансв. Робоча група при Мнфн за участ бзнесу, яка розробляла змни до цього наказу, працювала близько року.

Врешт мнстерство пшло ншим шляхом - ДФС запровадила експеримент з застосуванням замсть РРО будь-якого гаджета, на який встановлено спецальний додаток.

"Звсно, закиди, що документи готуються довго, поки пройдуть вс етапи. А з ншого боку, уряд дозволя соб з голосу приймати яксь регуляторн ршення. Навть якщо й з благих намрв, це порушу принцип прозорост, принцип обговорення, принцип доступност нформац", - поясню Тетяна Коротка.

Ще одна причина, чому те чи нше "регуляторне" ршення може затримуватися - неготовнсть рзних органв приймати на себе вдповдальнсть.

Скажмо, у рзних мнстерств розбжност в поглядах на якийсь проект постанови, тод вн потрапля в урядовий комтет. Там мають обговорити його дати рекомендацю уряду, чи варто приймати.

"Часто бува, що урядовий комтет не готовий видавати на-гора якусь рекомендацю брати на себе вдповдальнсть. Тод процес затягуться питання зависа на рвн переписки", - каже Коротка.

нод щоб виршити проблему, достатньо вд мен держави правильно прокомункувати, переконують у Офс ефективного регулювання.

"У нас же прийнято виршувати вс проблеми двома перевреними нструментами: або прийняти закон - в стил "заборонити" чи "дозволити", або створити орган державно влади, який цю проблему ма виршувати. Але це обмежений погляд на ситуацю", - вважа Гончарук.

Як ма бути

Робота уряду, парламенту, президента - формування полтики, тобто дентифкаця суспльних проблем планування х виршення, щоб нтереси всх стейкхолдерв були збалансован. Тобто спершу держорган ма визначити проблему, потм - обговорити варанти виршення з усма зацкавленими сторонами, а дал сдати за розробку документа.

В Укран цей процес зведений до нормопроектуваня, вважають у BRDO.

"Тобто проблему не дискутують (передбачаться, що всм так все зрозумло), не розглядають альтернативн ршення ("що тут думати - треба дяти") не прогнозують наслдки (" так пде"). Предметом дискус вже готовий документ, тому вона зводиться до обговорення нормопроектувально технки, повсюдност регулювання, якост нормативного поля так дал. Словом, до всляких абстрактних страшенно другорядних речей", - ронзу Олексй Гончарук.

Втм, експерти позитивно оцнюють просування Украни в цьому пол: обговорювати готовий проект акту краще, нж не обговорювати взагал.

"Золот" формальност

Базова вропейська практика поляга у консультацях з максимальною клькстю зацкавлених сторн, щоб кнцеве ршення було максимально збалансованим нове регулювання не створювало зайвих перекосв.

В Укран така традиця тльки формуться: мнстерства вдомства обговорюють час вд часу потенцйн правила гри на зустрчах з бзнес-асоцацями. Однак культура таких консультацй залишаться низькою, вдзначають в Офс ефективного регулювання.

голова Офсу ефективного регулювання Олексй Гончарук

Обговорення ново "регуляц" може зводитися до публкац тексту нормативного проекту документу на сайт органу державно влади. Потм формально збирають зауваження, складають протокол розбжностей - на тому консультац вважаються завершеними.

За законом зауваження до проекту документу органи держвлади мають приймати не менше мсця не бльше трьох. В середньому нормативно-правовий акт розробляють 1-3 мсяц, законопроект - 1-2 роки, уточню Олексй Гончарук.

Якщо до бзнес-асоцацй, в яких представлений великий середнй бзнес, чиновники приходять порадитись, то мал пдпримц спостергають за цим процесом пасивно.

"Багато малих пдпримцв не вважають цю роботу важливою. Навть не хочуть перелаштовувати свою роботу, щоб вести бзнес добропорядно. Ну прийде раз на рк в ресторанчик переврка - щось виршимо. Хоча в кожнй област десятки асоцацй малого та середнього бзнесу", - зауважу Тетяна Коротка.

Обговорення майбутнього закону чи постанови - це не формальнсть, наголошують експерти. Як не формальнсть - пдготовка супровдних документв, наприклад, аналзу регуляторного впливу, прогноз впливв. Вони мають показати, як саме пропонована регуляця вплине на бзнес. Чиновники ним не нехтують, але яксть аналзу далека вд деалу.

У BRDO сподваються, що проблему вдасться виршити завдяки ншй реформ - державного управлння. У мнстерства заходять нов люди, х навчають, як консультуватися з зацкавленими сторонами, а от щодо пдготовки документв прогресу поки що не помтно.

Анна Родчкна, для EП

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...