2018-8-25 22:00 |
Після надання Томосу треба починати з подяк. Небагато відкритих лекцій-виступів у рамках достатньо неформальних об'єднань заслуговують на окремі повідомлення в стрічках новин ВВС та інших ЗМІ.
Отець Георгій Коваленко і Відкритий православний університет утримують ними ж і підняту високо планку. Отець Кирило Говорун як завжди примусив слухати уважно, думати і вдумуватися. Лекція, як і задумувалось, вийшла далеко за рамки презентації його нової книги "Церква у риштуванні", але в підсумку дочекатися, купити і прочитати книгу хочеться ще більше.
Цікаво, що книга є перекладом на українську з англійської. Прекрасний приклад того, як український досвід і знання завдяки найкращим українським умам і працьовитим рукам швидше засвоюється англомовним світом. Швидше не лише за україномовний, але, що важливіше, – за російськомовний світ. Так виграються інтелектуальні протистояння. Краще би як результат цілеспрямованих зусиль української держави, але і так – дуже добре.
Я не збираюсь приховувати, що власне зміст книги і суть того, чим прагнув поділитися автор – проблеми Церкви – особисто мене цікавлять, але турбують менше. Моє зацікавлення – практичні аспекти отримання Томосу Українською православною церквою з точки зору національної безпеки.
Як гарно, дотепно та ілюстративно пояснив отець Говорун, наше прагнення мати Єдину помісну православну церкву і навіть увесь процес виборювання цього права та створення відповідної можливості не просто не можна назвати безпрецедентним, а навпаки – слід вважати цілком типовим серед інших прикладів отримання автокефалії в модерну добу. Навіть наші проблеми на шляху виборювання\доростання до автокефалії навряд чи можна назвати більшими, ніж ті, що пережила православна церква Греції всередині XIX сторіччя (історія про те, що незчисленні звернення грецького уряду на цю тему поверталися зі Вселенського Патріархату навіть не розпечатаними для мене була новою і повчальною).
Роль держави в процесі отримання автокефалії не просто є, але має бути визначальною, оскільки так чи інакше йдеться про процес емансипації, відокремлення, виборювання незалежності окремими православними народами. Безперечно наш випадок.
Водночас отець Говорун підтвердив мої найгірші висновки про те, що факт отримання Томосу стане не заключним актом процесу, а його початком. Церковники заходяться вирішувати важливі питання про сани і посади в новій Церкві, політики загорнуться в Томос і побіжать на вибори, а проблеми духовності, церковної організації, а також наслідки для безпеки, суспільної єдності залишаться, і якщо не будуть вчасно та професійно адресовані, наростатимуть як снігова лавина.
І цим нам належить займатися, як і будь-яким іншим аспектом своєї незалежності.
.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
