2018-10-25 20:30 |
Прийдешнє Різдво Христове відзначатимемо вже у власній помісній церкві. Але це стане можливим, якщо святі отці не саботуватимуть проведення Собору – там мають обрати настоятеля української Православної церкви, якому представник Вселенського Патріархату урочисто вручить Томос.
Утім, в нас так не буває, щоб українці поміж собою не пересварилися на фініші. Виходить так, що ми здатні спільно бити зовнішнього ворога (це нас об'єднує й надихає), але тільки зовнішня загроза подолана – українці поміж собою беруться з'ясовувати – хто з них найбільше зробив для перемоги й хто саме має більше прав на гетьманську булаву.
Така ж ситуація в нас зараз із церквою. Ми начебто вже виграли раунд у боротьбі з Російською православною церквою та Московським патріархатом, змогли переконати Константинополь дати нам Томос. А тепер, коли потрібно зробити завершальний крок для остаточної перемоги над кремлівською РПЦ, – українські святі отці пересварилися між собою у з'ясуванні, хто з них більше зробив для церкви і хто її зрештою має очолити.
Нині маємо конфлікт між настоятелем УАПЦ Макарієм та предстоятелем УПЦ КП Філаретом – сперечаються вони тепер за назву й статут майбутньої церкви. Філарет каже – все вирішимо на Соборі, а от Макарій наполягає, що без попереднього узгодження спірних питань скликати Собор немає жодного сенсу, адже дату Собору призначити не можуть. Скільки саме триватиме узгодження розбіжностей між святими отцями – достеменно невідомо.
Відтак представник Константинополя стоятиме на сцені посеред Майдану з тим Томосом в руках й не знатиме, кому саме його вручати, а натовп в рясах перед ним буде чубитися за право першим вирвати його з рук.
І якщо думаєте, що це вигадана ситуація – то це не зовсім так. Більше того, таке вже було в українській історії. Сто років тому, коли більшовицька армія наступала на Київ, наші тодішні очільники замість того, аби спільно організовувати спротив й давати відсіч, потонули у внутрішніх чварах й ділили владу.
Зрештою – програли усі. Тож, Московському патріархату та Російській православній церкві натепер можна і не поспішати із вивезенням з українських храмів ікон та прикрас з золота, можна їм не поспішати із організацію хрестових походів на Київ та набором "тітушок" до так званих "церковних дружин захисту".
Можна росіянам не поспішати – бо українці й самі готові все зіпсувати, зупинившись буквально за крок до фінішу – бо пересварилися, хто ж саме з них отримуватиме винагороду за спільну перемогу.
.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
