Клямка різко вдаряє по хвіртці. Це найкраща музика для сліпого кота Базиліо. Він зривається з лавки і, тикаючись мордою об бордюри, біжить мені назустріч. Кота тричі на день годує мій друг Микола.

Але його він не вітає. Мені ж не дає ступити й кроку. Згодом до двору забігає пес Мажор. Обнюхавшись, тварини біжать попереду до дверей.

 Юрко на Мажорові приїхав, любив казати сусід Володя. Зараз у його подвір'ї нечищений сніг. Місяць тому з дружиною виїхали до Іспанії.

Відчиняю двері й дістаю з рюкзака пачку сосисок. Ріжу їх дрібно й віддаю котові. Мажору кидаю кілька цілих. Суперників розводжу по різних кутках. Пес з'їдає свої миттєво. Кіт принюхується, всідається й, роззирнувшись, повільно починає їсти. У цей час дзвонять у двері Микола прийшов забрати журнали.

Доки вітаюся з гостем, Мажор опиняється біля котячої миски. Микола необережно ставить ногу біля подрібнених сосисок. Пес вирішує, що це найкращий час для атаки гавкає і відганяє кота. Сусід злякано сіпає ногою.

 Хух, думав ухопить мене, виправдовується.

Собака одним махом з'їдає все. Отримує від мене ляща й утікає до іншої кімнати. Заскакує в крісло і скручується калачиком.

Дістаю коту нову порцію. Наївшись, він іде до того самого крісла, де вже спить Мажор. Стрибає. Кілька секунд товчеться собаці по голові. Той терпить. Угніздившись, обоє засинають.

У неділю ми з Мажором ідемо на черкаський потяг. Кіт сідає під дверима. Чекатиме до наступних вихідних. Він ніколи не піде з цього двору.

На вулиці телефонує ще один товариш Сашко.

 Кум щороку зве до себе в Америку. А я відмовляюся, каже. Сьогодні вийшов на засніжений город. Доки стояв, пустився дощ. Ці краплини мені ніби бальзам на душу таке все рідне. Я ніколи звідси не поїду.

Оглядаюся на кота. Він теж ховається від дощу стрибає на підвіконня.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...