2021-9-16 11:30 |
Гора Пікуй у Карпатах найвища точка Львівської області. Її висота 1408 м. Піднятися можна із сіл Біласовиці й Гусного Закарпатської області або Кривки й Либохори Львівської. Залежно від місця старту довжина маршруту 3,6 та 8 км відповідно.
Село Біласовиця, 10:00
Стій! Куди йдеш? Там городи, чоловік років 50 з обгорілою на сонці спиною біжить до двох туристів. Щойно порався біля трактора. На Пікуй?
Да. А чего тут нету вказівників? ламаною українською відповідають ті. Вони з наплічниками й палицями для ходьби. Один підтягнутий, з gprs-трекером на грудях. Другий має черевце, що виглядає з-під сірої футболки.
А мені відки знати? Шо, в людей спитати не могли? Вам направо. Так, тою дорогою, з баюрами.
То коротший маршрут чи довший? питають туристи.
Якшо будете йти увесь час прямо, то коротший. Якщо звернете вище за джерелом направо довший. Ти за півтора години пройдеш, звертається до худішого. А тобі важко буде, каже до череватого. Воду в джерелі наберіть. Далі не буде.
Мы подъемов не боимся. Любим такое.
Ага. Воно й видно. По пузу, сміється чоловік й повертається до трактора.
Полонина під вершиною, 11:00
Запостиш в інстаграмі і напишеш: "Хто не бачив Пікуя, той не бачив ні ***я!" чорнявий чоловік років 30 фотографує супутницю. Вона в білому сарафані з букетом позує на тлі вершини. Губи сині їла чорницю.
Свекруха писала, шо мені не пасує фотки в купальнику виставляти
А потім твоя мама мені голову відірве, відповідає та.
Не придумуй. Як вона то побачить? У неї нема інстаграму.
Є. Вже писала, шо мені не пасує фотки в купальнику виставляти. І злі смайли висилала, коли я постила фото, як з Іркою і Павлом пила в центрі.
Не пам'ятаю такого.
Ти пам'ятаєш, що я тобі жерти до 10-ї ранку маю подати. І пельменів наліпити.
Часто ти їх ліпиш? Видали її. Тоже мені проблема.
Вона тобі писатиме, що я фігова невістка. Нема права перднути, чесне слово.
На вершині є обеліск заввишки майже 4 м. Його встановили 1935-го на честь першого президента Чехословаччини Томаша Масарика.
Алло, мама? Добре нас бачиш? чоловік у чорних окулярах, з густою бородою тримає телефон на витягнутій руці. Поруч іще один, махає рукою в екран.
То ви де, діти? доноситься жіночий голос з телефона.
На Пікую!
Де-де? Не чую! Бачу гори. В Карпатах?
Так, на горі. Кажу, на Пікую, підносить телефон до вуха. ПІ-КУ-Ю! Так, у Карпатах! З Олегом учора приїхали. В селі Біласовиця. БІЛА-СОВИЦЯ! Зняли хатку. 200 гривень з людини заплатили. Умови гарні. Душ і туалет у хаті. Нагодували нас зранку сирниками з варенням. Зараз вилізли на гору. Оленка з Юлею ще не дійшли, під горою пасуться, сміється. Чорницю їдять! Уся полонина в ягодах. Нє, не загубляться. Тут одна стежка. Завтра буду в Турці (місто у Львівській області. Країна). З бабою все добре. Трохи тяжко ходити, ноги пухнуть від жари. Але дає собі раду. Цьотка Ольга кожен день приходить. Дає худобі їсти й бабі компреси ставить. Не переживай, все добре. Всьо. Па-па!
Трохи нижче, метрів за 20, біля обриву стоять два позашляховики. Поруч розкладені столи, за ними сидить компанія. Чоловіки та жінки п'ють горілку, закушують канапками з чорного хліба й сала.
Та скільки можна. Коли тобі кажуть "п'ю до тебе" треба відповідати "пий здоровий". То ж неповага до колег, не знати такого, каже один із виголеними скронями й заплетеним у косу волоссям. Наливає сусіду у пластиковий стакан. Ану повторюй, бо знов забудеш. П'ю до тебе!
Пєй здоровий! відповідає сусід.
Та ж не пєй, а пий! Ах ти, сепаратіст! залпом випиває. Уся компанія сміється. Тепер ти кажи, Сергію, передає сусіду склянку.
Сергей, п'ю до тебя! перевертає чарку.
Пий здоровий! відповідає той.
Цьотка Ольга кожен день дає худобі їсти й бабі компреси ставить
Чарка проходить коло й повертається до першого чоловіка. Він іде до машини по наступну пляшку.
Володя, може, хватіт? Як ти додому їхатимеш? запитує жінка в червоній кепці та коротких чорних шортах.
Мовчки. Ти бачила дорогою мєнтів? Чи шоб я десь сильно гнав? Пожени такими дорогами.
Ну то хоть закусуй!
Так, давай друге коло.
"Любов твоя… любов твоя спасе нас, Господи", на вершині співає група з 10 людей. Усі аплодують, фотографуються.
Шо то таке? Віруючі? жінка років 25 сидить на галявині в компанії трьох супутників. Біля них бігає кокер-спанієль. Торік підіймалися на Шпиці, то попали в хресну дорогу. Купа людей ішли по снігу, молилися. Назар не дасть збрехати, дорога тяжка, ми у снігоступах провалювалися по коліна, а там баби з палками й дітей купа. Нашо їм таке?
То була Страсна п'ятниця перед Паскою. Я ше такого не бачив. Ми зі снарягою мерзли, а вони в чоботах звичайних, відповідає Назар.
То Україна. Світська держава, додає ще один чоловік.
Того року всі срались, бо на Піп Іван дорогу хресну мали будувати. Найскладніший маршрут. На Цицьку (одна з вершин Боржавського хребта в Закарпатті. Країна) хрест триметровий винесли, капличок понаставляли, каже дівчина.
Ага. І всі зачинені! Моліться під дверима, Назар наливає собаці в миску воду. Той спрагло хлебче.
А який кіпіш цього року був із Пікуєм. Чули? Ні? Тут поставили пластикову статую Ісуса Христа. Навесні її хтось поламав. Казали, сатаністи. Думаю, то вітер зніс.
Ми два роки тому ходили в Словаччині. Немає ні хрестів, ні статуй. Каплички відчинені, щоб сховатися чи переночувати можна було. Намети дозволяють ставити тільки в кемпінгах. Якщо застануть десь із вогнем штраф такий, що до кінця життя не виплатиш. Машинам проїзд у гори заборонений. А в нас робіть, що хочете. Скоро з тих Карпат нічого не лишиться.
.Подробнее читайте на gazeta.ua ...