Мені 30 років. А він кинув мене повідомленням у Facebook, серпневого дня Наталія ледь не плаче на весіллі нашої спільної подруги Ірини. Від неї пішов Андрій, який півмісяця тому запропонував спробувати пожити разом.

"Ти прекрасна. Але в мене зараз інші плани. Хочу побачити світ. Вирішив пуститися через Європу. Не злися. Я не створений для сім'ї", зачитує останнє повідомлення від нього в соцмережі.

Намагаємося заспокоїти Наталію марно. Вона випиває півпляшки мартіні і вже о шостій вечора ледь стоїть на ногах. Доки рветься запрошувати до танцю одружених чоловіків, викликаємо для неї таксі.

Наступного ранку вона будить мене о 7:00. Розпитує про вчорашній день, бо мало що пам'ятає. На вихідних усе, що нагадує їй Андрія, роздає бажаючим в інтернеті. Турку для заварювання кави, пароварку й набір аромасвічок розбирають друзі по Facebook.

8 вересня Наталія кличе в ресторан. Вітаємо її з днем ангела, а вона оголошує, що вагітна.

 Сказала про це Андрієві телефоном. Добре, що йому біометричний паспорт не встигли зробити. Досі нікуди не втік. Він спочатку розгубився, а потім запропонував почати все спочатку. Вже перевіз до мене диван і телевізор.

Новині ми і раді, і спантеличені.

На десятому тижні вагітності Наталія робить допологовий аналіз плоду на батьківство. Виявляється, Андрій не є батьком дитини.

 Пам'ятаєш Ірине весілля? Я ж після нього не додому, а до Роми на таксі поїхала. Він юристом на моїй фірмі працює. Теж із колишньою розійшовся. Провели разом півночі. Я навіть не пам'ятаю, коли між нами щось було. Але він батько. ДНК збіглося на 99 відсотків. Рома радий. Тепер на роботу їздитимемо разом.

 А з Андрієм що?

 Сказати в очі, що кидаю, не змогла. Пішла його методом. Написала у Facebook, що диван і телевізор може забрати на вихідних. Напевно, трохи образився. Бо за півгодини з нашої спільної кредитки купив квитки з Варшави до Мілана.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...