2019-5-21 16:40 |
Успіх будь-якого сценарію розпуску парламенту, на який може розраховувати новий Президент України Володимир Зеленський, тепер залежить від судової влади. Основний закон наділяє президента повноваженням розпустити парламент.
Але здійснювати він його може тільки в разі настання однієї з умов, визначених ст. 93 Конституції України:
1) протягом 1 місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до ст. 83 Конституції;
2) протягом 60 днів після відставки Кабінету міністрів України не сформовано персональний склад кабміну;
3) протягом 30 днів однієї чергової сесії не можуть розпочатися пленарні засідання Верховної Ради.
Відставки кабімну не було (у випадку прийняття заяви Гройсмана про відставку – буде, але додайте 60 днів, і це вже буде точно в межах півроку до припинення повноважень парламенту – строку, за який розпускати парламент не можна), пленарні засідання відбуваються. Тобто єдина можлива юридична підстава, яка може бути застосована – відсутність сформованої коаліції протягом місяця.
Головне питання – хто і як має чи мав "встановити" відсутність коаліції і, відповідно, з якого моменту рахувати цей місяць. Закон детально це не регламентує. Те, що Парубій оголосив про розпуск коаліції після виходу "Народного фронту" тільки зараз, не означає, що цієї ситуації не існувало у 2016 році. Відповідно, юридичним фактом, що дає підстави розпустити парламент за п. 1 ч. 1 ст. 93 Конституції, теоретично можна вважати й сплив 30 днів після виходу трьох фракцій у 2016 році.
Але є велика небезпека, що в команді нового президента вирішать "підстрахуватися" і "підкласти" під президентський указ про розпуск рішення сумнозвісного Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК). Останній встановить "відсутність повноважень" у народних депутатів чи будь-яку іншу юридичну нісенітницю, яку їм вигадувати не вперше. Відповідний позов там уже лежить.
До слова, розпуск парламенту – політичний, а не юридичний процес, і встановлювати наявність чи відсутність підстав для розпуску парламенту – взагалі не справа судів. Але ОАСК не звикати ухвалювати політичні рішення: вони і міністра відсторонять, і Верховну Раду розпустять, якщо треба. На договірних засадах, звісно.
Біда в тому, що предметом "договору" в цьому випадку може бути особиста недоторканість і навіть "кар'єрне зростання" суддів ОАСК, які попри те, що забороняли Майдан і зобов'язали "Беркут" його розігнати, і далі залишаються на свої посадах. Я вже детально писав, чому це небезпечний сценарій і чому ОАСК має бути ліквідований, якщо новообраний президент дійсно хоче зробити суди незалежними.
Та й, якщо придивитися уважніше, ухвалення такого рішення юридично не матиме жодного значення. Його обов'язково оскаржать, а це означає, що, поки триватиме апеляційний розгляд, воно не набере законної сили. Якщо ж апеляція "блискавично" його підтримає протягом наступних кількох днів після ухвалення (нагадаю, видати указ голова держави має до 27 травня), вся ця історія буде просто шита білими нитками і "договорняками". А показувати таке зараз, перед виборами, – дуже невигідно. Можна дуже швидко втратити рейтинг.
Тому найбільш імовірний сценарій – це видання президентом указу з підстав відсутності нової коаліції після виходу трьох фракцій у 2016 році без жодного додаткового юридичного обґрунтування або з таким десь у тексті указу. Його, звичайно, також можна буде оскаржити до суду. Але навряд чи знайдуться багато суддів, які захочуть його скасувати.
Бо, повторюся, цей процес – політичний. За останньою соціологією, люди не довіряють судам, не довіряють Верховній Раді і підтримують її розпуск. А новому президенту, який заявив про плани це зробити, довіряють.
Так, юридично це далека від ідеалу картина. Але ще більш кострубатою юридично була постанова Верховної Ради про "самоусунення Януковича" і оголошення дострокових виборів президента у 2014 році. Такої юридичної підстави припинення повноважень не було в Конституції взагалі. Але нічого, ніхто ту постанову не скасував. А вибори пройшли. Бо відбулося те, чого хотів народ.
Коли відбудуться позачергові вибори у Раду: інфографіка
Тож давайте не плутати юридичне з політичним. І не ставити форму вище за зміст.
Автор: Михайло Жернаков
.
Подробнее читайте на 24tv.ua ...
