фото показано с : epravda.com.ua

В Украине на свалки попадает почти 95% отходов и только маленькая доля сжигается или идет на вторичную переработку. В то время как в некоторых странах Европы этот показатель ровно противоположный. Более того, Дания, например, перерабатывает не только свой мусор, но и закупает его у соседей.

В Укран, за даними Мнрегонбуду, щорчно викидають близько 10 млн тонн смття, з яких лише 600 тисяч йде на вторинну переробку чи спалються. Решта захоронються на звалищах, яких, за офцйними даними, в Укран понад 6 тисяч. Вони займають 9 тисяч гектарв. Це не 7% територ Украни, як поширювали чимало ЗМ, але територя все ж велика - приблизно стльки ж, як десята частина Кива або площа мста Вишгород. Ще тисяча гектарв - несанкцонован стихйн звалища.

Льввська смттва криза

Про масштаби проблеми в Укран почали активно говорити псля трагед у Львов на Грибовицькому смттзвалищ, де у 2016 роц пд завалами загинули тро рятувальникв.

Смттзвалище, термн експлуатац якого закнчився понад 10 рокв тому, заблокували. А нового мсця для вивезення побутових вдходв у Львов не було. За законом полгон не може бути розташований на територ мста, тому таку длянку потрбно було шукати у сусднх районах. Однак мсцева влада прилеглих районв, мешканц виступали категорично проти розмщення смттзвалища на х територ. Через це на територ мста за короткий термн утворилися гори смття.

Мсцева влада сусднх районв та областей вдмовлялися приймати льввське смття на сво полгони. Тому спочатку його возили на смттспалювальний завод "Енергя", а коли його закрили на ремонт, то доводилося везти навть у Донецьку область на приватний полгон ТПВ.

За словами заступника мського голови з питань житлово-комунального господарства Льввсько мсько ради Сергя Бабака, "зелене свтло" для льввського смття дали одразу псля того, як за виршення питання взялася Льввська облдержадмнстраця. Смття зараз вивозять на полгони Льввсько област та сусднх областей.

"Вже майже пвтора роки д меморандум з Льввською облдержадмнстрацю. У нас не було виходу, ми платимо 300 млн грн на рк, ОДА до 1 липня 2019 року займатиметься вивезенням смття з Львова", - зазнача Сергй Бабак.

Льввська смттва криза, хоча виникла на грунт полтично боротьби мж мером мста та президентом в особ його ставленика - голови Льввсько ОДА, породила одразу клька явищ. Частина мешканцв почала сортувати смття вдома та активно пропагувати культуру сортування. Крм того, у Львов та нших мстах мешканц почали пднмати тему закритих смттзвалищ, як продовжують експлуатувати.

Зокрема, в лютому виникла подбна ситуаця у Дрогобич на Льввщин. Мешканц села Брониця, де розташований мсцевий полгон, заблокували вивз смття, пояснюючи це тим, що термн експлуатац смттзвалища закнчився ще у 2008 роц, з того часу площа смттзвалища у 2 рази перевищила вдведену йому длянку. Смттва криза у Дрогобич трива дос, а мсто завалене смттям.

Схожа ситуаця, вдома пд назвою "Неаполтанська смттва криза", виникла в тал у 2007 роц. Загострення ситуац вдбулося, коли пд тиском громадськост були закрит звалища, але нових мсць для вивезення та переробки вдходв не надали. Кризу пов'язують з дяльнстю неаполтансько "смттво маф", яка заробля на нелегальнй утилзац вдходв зацкавлена в тому, щоб "смттва проблема" не виршувалася.

Контроль над вивезенням смття у Неапол став свордною полттехнологю, за допомогою яко мафя мала можливсть впливати на будь-як ршення мсцево влади.

Висновки з льввсько кризи

У Львов, псля виршення першочергових питань з вивезенням смття, мсцева влада розробила стратегю поводження з твердими побутовими вдходами. Смттзвалище, яке Львв використовував майже 60 рокв, рекультивують (рекультиваця - вдновлення родючост грунтв рослинного покриву) та побудують смттпереробний завод.

Крм того, запровадять комплекс заходв для пдвищення культури поводження з вдходами - просвтницьк програми у школах, поступову вдмову вд полетиленово упаковки. У листопад на сес затвердили ршення про обмеження використання одноразових полетиленових пакетв у торгових мережах Львова. Навесн, за словами заступника мера, придбають контейнери для компостування органчних вдходв та листя.

"Крани вропи вибудовували культуру поводження з побутовими вдходами десятки рокв. Цього не можна зробити за рк-два. це потрбно робити на загальнодержавному рвн, щоб для всх були однаков правила. Наприклад, виробники мають закладати вартсть утилзац упаковки в цну товару", - вважа заступник мера Львова.

Заступник мського голови з питань житлово-комунального господарства Льввсько мсько ради Сергй Бабак

SylaNews

За словами Сергя Бабака, найбльшою проблемою для Львова нараз залишаться вдсутнсть земельно длянки для нового полгону. Вн потрбний не лише для вивезення смття впродовж 2 рокв, коли будуватимуть смттпереробний завод, а й у подальшому для захоронення залишкв.

"У нас дине прохання до обласно влади - дайте нам земельну длянку, ми вкладемо кошти мста зробимо все за найвищими стандартами", - пдкреслю заступник мера.

На його думку, Укран потрбно йти за прикладом Балтйських кран, де сучасн регональн полгони, як обслуговують цлий комплекс навколишнх малих мст.

Смттзвалище сповльнено д

Проблема з смттзвалищами в Укран справд критична. Чимало мст заручниками ситуац з вдсутнстю мсця для вивезення смття. Полгони, як проектувалися ще за радянських часв, передбачали лише захоронення органчних решткв , по сут, були великими компостними ямами. Зараз термн експлуатац бльшост з них закнчився.

До прикладу, Малашвське смттзвалище, куди звозять смття з Тернополя, офцйно закрили ще у 2012 роц. Однак його продовжують експлуатувати через вдсутнсть альтернативи. У 2009 роц мська влада спробувала отримати земельну длянку пд нове смттзвалище. Втм через протести мсцевих мешканцв та близьксть грунтових вод вд ц де вдмовилися. Тим часом подальша експлуатаця Малашвського смттзвалища загрожу екологчною катастрофою, адже воно розташоване неподалк водозабору, звдки постачаться вода для Тернополя. Вдтак сну загроза потрапляння небезпечних речовин у водоносний шар.

Подбна проблема сну й на Кивщин. Полгон 5 у Пдгрцях, куди звозять близько 40% вдходв з столиц, переповнений. Згдно з ршенням Кивсько мськради, з 1 жовтня 2018 року полгон ма бути повнстю закритим. Однак нового мсця для вивезення смття у Кива нема. Кивська мська рада вдтермнувала закриття полгону ще на два роки та оголосила конкурс на будвництво смттпереробного комплексу.

В Укран щороку з’являються тисяч незаконних стихйних смттзвалищ. Лише у Льввськй област, за даними департаменту еколог та природних ресурсв Льввсько ОДА, у 2017 роц х було понад 150. Для боротьби з стихйними звалищами у Мнеколог створили карту, куди можна завантажити координати фото смтникв та вдстежувати х лквдацю.

Виробник ма платити за упаковку

У Верховнй Рад зарестровано одразу клька законопроектв, як змнюють пдхд до поводження з твердими побутовими вдходами. Найбльш цкавим законопроект 4028 який у 2016 роц запропонувала група депутатв. Вн передбача закрплення принципу "виробник платить за упаковку". Основна мета законопроекту - забезпечити фнансування роздльного збору вдходв для х повторно переробки.

Автори законопроекту пропонують виробникам товарв самостйно збирати та здавати на повторну переробку вторинну сировину або ж укладати договори з спецалзованими органзацями. Крм того, встановити бльш жорстку вдповдальнсть за порушення правил поводження з побутовими вдходами.

Пропонован змни не потребують державного фнансування, адже вс витрати, пов’язан з збором, сортуванням та утилзацю смття, покладаються на виробникв товарв. Вдповдно, зросте х вартсть для кнцевих споживачв.

Законопроект уже пройшов розгляд у комтетах та у вересн цього року був включений до порядку денного сес Верховно Ради.

Смттпереробний завод як вихд?

Як зазначаться у звт Мнстерства регонального розвитку, будвництва житлово-комунального господарства, у 2016 роц лише 5,8% усього смття в Укран було утилзовано: 2,71% - спалили, а 3,09% - вдправили на переробку.

У тому ж дослдженн йдеться про те, що у 2016 роц лише у 575-ти населених пунктах впроваджували роздльний збр смття. Це становить менше 2% вд загально клькост населених пунктв, яких в Укран майже 30 тис.

Спалювати можна не сортоване смття, за умови, що в ньому нема небезпечних речовин. Зазвичай смттспалювальн заводи обладнан сучасними системами фльтрв, як суттво знижують рвень викидв. Спалювання смття поширеною практикою в кранах вропи.

В Укран один смттспалювальний завод "Енергя". Його потужност, за умови безперервно роботи, дозволяють спалювати близько 240 тис. тонн смття на рк. Це понад 20% твердих побутових вдходв, що утворюються в Кив. Завод виробля теплову та електричну енергю.

При цьому рвень викидв вдповда укранським вимогам. На завод працю система електрофльтрв, як затримують частину пилу при спалюванн. До 2022 року тут планують встановити нову систему хмчного очищення газв, яка дозволить зменшити рвень викидв вдповдно до вропейських норм.

В Укран поки нема жодного заводу з комплексно переробки смття. Нараз два смттпереробн заводи перебувають лише на стад будвництва - у Львов та на околиц Харкова.

Якщо для смттспалювального заводу пдйде будь-яке смття, то для смттпереробного воно повинно бути вдсортоване на дв категор - органчне та все нше. Це потребу встановлення додаткових контейнерв у мстах.

Смттпереробний завод у Львов буде утилзувати 240 тис. тонн смття на рк методом механко-бологчно переробки.

На завод працюватимуть дв лн механчного сортування смття, потужнстю 120 тис. тонн на рк кожна. Органчн вдходи компостуватимуть у кисневих тунелях, а залишки використовуватимуть як бологчний вдновник пд час рекультивац Грибовицького полгону.

Псля побудови заводу, очевидно, змниться тариф. Однак яким вн буде поки достеменно невдомо. Зараз вартсть вивезення смття для львв’ян коливаться вд 718 до 803 грн за тонну в залежност вд компан-перевзника. Тобто, середньостатистична см’я, що прожива у квартир площею 50 кв. м., сплачу 80 грн.

Модель смттпереробного заводу у Львов

Червоним пунктиром позначен об’кти, як через брак фнансування не будуть реалзован першочергово. Зокрема, це виробництво RDF-палива (капсул з перероблених вдходв) та анаеробна фаза переробки смття для отримання богазу.

Мська влада уже визначилася з земельною длянкою та розробила проект. Зараз будвництво на стад обрання пдрядника. Фнансуватиме проект вропейський банк реконструкц та розвитку, який видлив 35 млн вро (понад 1,1 млрд грн) кредитних коштв.

"БРР оголосив конкурс, на який подалися 11 компанй. У другий тур пройшли 5. Псля того, як оберуть переможця, буде проведена деталзаця почнеться будвництво комплексу, на яке потрбно приблизно два роки", - каже заступник мера Львова.

Серед претендентв на будвництво смттпереробного заводу - нмецька, польська та грецька компан, а також ндерландсько-литовський та австрйсько-турецький консорцуми. Ус мають досвд будвництва подбних заводв.

На околиц Харкова буде другий в Укран смттпереробний завод. Його будують за кошти Свтового банку. Завод перероблятиме близько 400 тис. тонн смття на рк. На вдмну вд льввського заводу, цей проект передбача не тльки компостування органчних вдходв, а й видобування богазу та генерацю електроенерг.

Будвництво заводу розпочали на територ старого смттзвалища у вересн 2017 року та планують завершити за три роки. Роботи викону консорцум трьох польських фрм. Вартсть будвництва - понад 1,3 млрд грн.

Поширена думка, що псля будвництва смттпереробного заводу полгони та спалювальн заводи бльше не будуть потрбн. Однак яким би сучасним не був смттпереробний завод, вн лише частково виршу проблему утилзац смття та зменшу навантаження на полгон, адже приблизно 40% смття потрбно буде захоронювати.

Як зазначають в укранському представництв компан "Веоля", що нада послуги у сферах поводження з вдходами, сну популярний мф, що смттпереробний завод виршу вс проблеми з смттям, однак це не так.

"Вдходи являють собою неоднордну сумш рзних матералв. х можна сортувати, тобто роздляти на рзн фракц, чи використовувати у якост палива. У свт не сну технолог, яка б перетворювала вдходи в чисту сировину без залишкв", - зазначили в компан.

Склад побутових вдходв у кожному мст рзний. Власне, вд цього залежить спосб його переробки. У 2017 роц французька компаня Egis провела дослдження морфолог смття у Львов. Як зазначаться у висновках, майже третина вдходв харчов - 31%, вдходи з саду - 7%, папр - 2,4%, картон - 2,9%, композитн матерали - 1,4%, текстильн матерали - 1,1%, сантарн текстильн матерали - 11%, пластмаси - 13%, скло - 10%, метали 1,5%, небезпечн вдходи - 1,8%, дрбн елементи - 15%.

Зайвим буде нагадувати, що одна пальчикова батарейка забрудню шкдливими металами 400 лтрв води або 20 квадратних метрв грунту. Однак в Укран нема потужностей для переробки таких небезпечних вдходв.

Цього року у Львов закрили дине в Укран державне пдпримство "Аргентум", де частково утилзували використан батарейки. Технологя х повно переробки дуже дорога, тому у Львов лише накопичують батарейки, формують парт по 20 тонн та вдправляють х на переробку до крани вропи. Переважно Нмеччину або Польщу.

Чи можна заробляти на смтт?

В Укран клька десяткв сортувальних лнй. Однак прибуток вд продажу вдсортовано сировини зазвичай не покрива витрат на процес сортування смття. Адже чим глибшим сортування, тим дорожчий цей процес.

Суттво здешевити переробку смття можна за умови, що мешканц будуть самостйно його сортувати. У деяких вропейських кранах мешканцв фнансово стимулюють до цього. Наприклад, у Нмеччин, Фнлянд та деяких нших кранах вропи встановлен спецальн автомати, куди можна здати пластиков пляшки та отримати грош. Зазвичай у вартсть напою уже закладена вартсть утилзац пластиково пляшки.

В Укран минулого року затвердили Нацональну стратегю поводження з вдходами та зробили клька доповнень до законодавства про вдходи. Серед ншого там був пункт про заборону захоронення необроблених або неперероблених вдходв з 1 счня 2018 року.

Однак на практиц жодних змн не вдбулося, адже ця норма трактуться досить вльно. Закон тлумачить перероблення як "здйснення будь-яких технологчних операцй, пов'язаних з змною фзичних, хмчних чи бологчних властивостей вдходв, з метою пдготовки х до екологчно безпечного збергання, перевезення, утилзац чи видалення". Тобто, такою обробкою може бути навть пресування у смттвоз чи ущльнення бульдозером, що здйснються на кожному полгон.

"Дя закону пройшла номнально, оскльки найбльшою змною стала поява наклейок на контейнерах - "скло", "органка", "папр", "пластик" тощо. В ншому все залишилось майже без змн перевзники все одно часто скидають смття в один контейнер, що демотиву громадян, оскльки вони вдчувають, що хн зусилля марн. В окремих мстах позитивн приклади, коли мал пдпримц забирають стки з пластиковими пляшками дйсно займаються хнм сортуванням та переробленням, але сказати зараз про те, що це масове явище не можна", - каже засновник проекту Recycle Мар, що займаться популяризацю сортування смття, ван Стародуб.

Починали з сортування пластику у ллнецькй громад на Внниччин. Мсцева влада знайшла оригнальний спосб, як стимулювати мешканцв сортувати смття - ус виручен кошти з продажу вторсировини витрачають на озеленення мста. Таким чином мешканц бачать прямий зв’язок мж сортуванням смття та змною зовншнього вигляду мста.

У грудн цього року в ллнецькй громад вдкрили смттсортувальну лню. Там сортують смття на близько 20 видв вторинних матералв та продають сировину. Сортувальна лня обслугову ще клька навколишнх громад.

Громадськ еконцативи

В Укран нема чтко державно програми, яка б зобов’язувала сортувати смття та передбачала жорстку вдповдальнсть за порушення екологчних норм. Також нема стимулювання популяризац культури поводження з смттям.

Однак чимало громадських нцатив, як пропонують альтернативн ршення, що зменшують кльксть вдходв.

Одним з таких соцальний проект Recycle Map, який з’явився у розпал смттво кризи у Львов, як вдповдь на неспроможнсть мсцево влади самостйно владнати проблему. Це нтерактивна карта пунктв прийому вторсировини, створена для сприяння популяризац сортування та вторинного перероблення вдходв. Згодом карту розширили для нших мст.

"Суть де проста - якщо люди почнуть переробляти основн категор вдходв, то кльксть, яка потрапля в контейнер, можна легко зменшити на 30-40%. Чим менше генеруться смття - тим менше його потм потрапля на смттв майданчики, менше доводиться вивозити в смттвозах , як наслдок, це допомага зменшити масштаб проблеми", - каже засновник Recycle Map ван Стародуб.

За словами засновника проекту, у цьому також було зацкавлення переробникв вторсировини, оскльки дос Украна мпорту макулатуру.

"Наше ж завдання полягало у тому, щоб показати людям, куди можна здати вторинну сировину допомогти тим, хто вже прийняв ршення зменшувати кльксть вдходв, що потрапляють на смттзвалища", - резюму ван Стародуб.

Органчн вдходи становлять найбльшу частку з того, що потрапля в контейнери. Одна х можна перетворювати на органчне добриво шляхом компостування. Це доводить започаткований кивськими школярами Нктою Шульгою та Софю-Христиною Борисюк проект "Компола".

дею пдтримали на рвн Мнстерства еколог та Мнстерства освти науки Украни. Суть проекту поляга у тому, щоб компостувати вдходи з шкльних далень та поширювати екологчну грамотнсть серед школярв. Зараз проект вже успшно реалзований в 32 навчальних закладах Украни.

Виршення проблеми з смттям в Укран, як питання зменшення споживання енергоресурсв, одню з умов забезпечення сталого розвитку мст. Будь-як цивлзован способи переробки смття не можуть покриватися лише за рахунок коштв вд продажу отримано сировини. Зараз у тариф на утилзацю смття закладена лише вартсть його вивезення та захоронення на полгонах. Вдтак, змна принципу поводження з смттям обов’язково повинна супроводжуватися новим принципом оплати за його переробку.

Володимир Рихлцький

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...