Тільки я так умію одружитися і розлучитися на Новий рік, каже друг дитинства Ігор. Зустрічаємося на вокзалі в Луцьку. Виявляється, їхали зі столиці одним потягом. Живемо на сусідніх вулицях, викликаємо одне таксі на двох.

Згадую, що на Новий 2015 рік вітала його з одруженням. У соц­мережі виставив два альбоми з весілля. А дружина повходила в усі можливі групи для вагітних.

 Ти ж ніби готувався стати татом? запитую.

 Позустрічалися всього два місяці. 1 грудня вона подарувала мені тест із двома полосками, розповідає Ігор. Я не лох. Чув, що так мужиків розводять. Повів її на УЗД. Наступного дня сама принесла довідку від гінеколога і відео з УЗД-обстеження. Вісім тижнів вагітності. У мене сумнівів не було, що через сім місяців стану батьком. Одружилися.

Після весілля Ігор полетів у відрядження в Емірати. Там отримав звістку дитини не буде.

 Оксана дзвонить, плаче. Щось пішло не так, відкрилася кровотеча. Я півроку відходив. У листопаді повіз її на відпочинок у Карпати. Пішла в басейн, а я в номері лишився. Вирішив перевірити пошту. Замість своєї, загрузив Оксанину. А там листи з темою "Положительные тесты на беременность": "Оксана, вам больше помощь не нужна?" Прочитав переписку і волосся дибки стало. Якась гінеколог із Києва торгує тестами, довідками і відео з УЗД-оглядів. Ціна питання від 50 до 2000 гривень.

Наступного дня подав на розлучення. Через пару місяців Оксана вийшла заміж за одногрупника. У грудні народила дівчинку. Дзвонив привітати. А вона плаче, що в дитини серцева недостатність. Просить гроші на операцію. Скинув їй тисячу доларів, а вона собі iPhone купила.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...