Нехай заробляють
Учитися тільки почали, а гроші вже вимагають, говорить Марія. Цьогоріч її 7-річний Максим пішов у перший клас. Батьки організували для спілкування чат у вайбері, обрали голову батьківського комітету.

Учитися тільки почали, а гроші вже вимагають, говорить Марія. Цьогоріч її 7-річний Максим пішов у перший клас. Батьки організували для спілкування чат у вайбері, обрали голову батьківського комітету.
Твоя страна Украина. Но родной язык русский. Никогда не бойся про это говорить, каже чоловік 6-річному сину на дитячому майданчику в Оболонському районі Києва. Після того як малий не зумів познайомитися з українськомовним ровесником.
Як розпався СРСР, поклав погони на стіл і пішов з армії, розповідав Віктор Олександрович три роки тому. Дядько знайомого Олега дев'ять років служив у радянській армії. Був пілотом винищувача, мав звання майора.
Не думав, що можна так закохатися. Втрачаю голову, каже Олександр. Ольгу побачив три роки тому на відпочинку біля річки. За кілька тижнів почали зустрічатися. Дарував дорогі телефони та прикраси.
Ми про них забули, а вони спливли. Чекаємо, говорить Олексій. Із ним уперше за 10 років зв'язалася троюрідна тітка з Херсонщини. Із чоловіком зібралася приїхати в гості на Полтавщину.
У родичів жінки є дивна традиція домашніх тварин називають іменами політиків, які їх розчарували, розповідає Андрій. Із сусідом говоримо біля будинку два роки тому 24 квітня за три дні після перемоги Володимира Зеленського у президентських виборах.
У палатах бачила чиновників, поліцейських, прокурорів, суддів. Не робота, а пригода, каже Алла п'ять років тому. Працює в психіатричній лікарні. Після Революції гідності до них у відділення почали лягати службовці різних структур і рангів.
Може, Михайлович і правий. Ніякого ковіду немає, каже пів року тому Світлана. Її 70-річний сусід із села під Полтавою з початку пандемії не дотримувався карантинних вимог. Ходив без маски, не користувався антисептиками, часто запрошував у гості.
Біда сталася. Мене обікрали. Всі гроші витягнули, каже дружина. На Мінському масиві в Києві з її сумочки витягнули 1400 гривень. Злодій ромської національності підійшов зі спини, коли йшла безлюдною алеєю.
Дивлюся ZIK і NewsOne. Пропаганди не бачу. На канали наговорюють, каже Ірина Володимирівна. У липні 2019-го з нею вперше заговорили на політичну тему. Сперечалися через телеміст із Москвою "Треба поговорити", який NewsOne запланував провести з пропагандистами каналу "Россия 1".
"Привет, как дела? Насколько знаю, у вас все плохо экономика падает, бизнес исчезает, митинги каждый день по непонятным поводам", пише у скайпі Євген. Живе в російському Хабаровську. До 2014-го щороку приїздив у Полтаву до прабаби по матері.
Жизнь сложилась так, что пришлось перейти на русский, говорить В'ячеслав. Два роки тому знайомий із невеликого села на Полтавщині переїхав в обласний центр і зайнявся бізнесом в інтернеті оптом скуповував китайські товари, перепродавав удвічі дорожче.
Біда. Сину повістка в армію прийшла, каже з місяць тому Катерина Павлівна. Її 18-річного Івана викликали у військкомат пройти медичний огляд. Знайома переживає, що заберуть в елітний армійський підрозділ.
Замовив перцеві балончики собі та дружині. Хоч якийсь захист буде, каже Іван. Обговорюємо напад психічно хворого Тараса Усенка на перехожих у Кривому Розі на Дніпропетровщині 7 листопада.
У лікарнях на хворих усім наплювати. Ставлення скотське, говорить Світлана Володимирівна з Полтави. Тітка захворіла на коронавірус зо три тижні тому. Злягла з високою температурою, сильним кашлем і задишкою.
Не бачу нічого страшного в політиці Зеленського по Донбасу, говорить Ігор. Із сусідом зустрічаюся біля під'їзду. Заводить розмову про домовленість України з терористами щодо всеосяжного припинення вогню та спільну перевірку українських позицій біля селища Шуми Донецької області.
Морально розбитий. Не чекав такої ненависті, пише Олег. Працює менеджером у рекламному агентстві. Місяць тому в нього підвищилася температура, два дні боліла голова. Тестування підтвердило коронавірус.
Син буде у приватній школі. Від звичайної відмовилися в останній момент, каже Оксана. 1 вересня її Максим мав піти у перший клас у Києві. Вони з чоловіком Віталієм довго обирали між чотирма закладами біля дому, передивлялися відгуки.
Олег висококласний лікар. А зарплати нормальної не дають, говорить Іван. Його товариш 14-й рік працює хірургом в обласному центрі. Зробив сотні вдалих операцій на шлунку, веде десятки пацієнтів.
Наші люди не вміють думати. Я розчарований, говорить Олексій. Хотів стати головою об'єднання співвласників багатоквартирних будинків у своєму домі в Полтаві. Організував зустріч із людьми.
Ума не приложу, как ребенка в школу устроить. Медицинские документы сделать нереально, каже Максим. Переїхав у Київ із Кременчука на Полтавщині три роки тому. Працює будівельником. Донька 6-річна Марія восени йтиме у перший клас.
Карантин об'єднав сім'ю, каже знайома Ірина. Її чоловік Микола повернувся з Польщі. Два роки працював на приватній столярці біля Познані за 3,5 тис. злотих на місяць 22,6 тис. грн. Майже все переказував родині.
Це не медреформа, а вбивство галузі, каже Юлія. Працює медсестрою у психіатричній лікарні. Цьогоріч заклад має організуватися так, щоб самостійно заробляти. Державних дотацій не отримуватиме.
Шукаю викладачів англійської, які розуміють, що живуть в Україні, каже Анна. Вибирає школу для вивчення іноземної мови в Полтаві. Від частини варіантів відмовилася. Бо сайти і заявки для навчання в таких закладах російською.
Перспектив у Полтаві немає. Роботи хорошої теж, каже Ігор. Три місяці тому звільнився з деревообробної фірми і поїхав нелегально працювати в Польщу столяром на приватному меблевому підприємстві.
Це не лікарі! З умираючих тягнути гроші можуть тільки виродки, каже Іван. Говоримо про завідувача поліклініки Національного інституту раку Аркадія Висоцького та хіміотерапевта Олександра Шепеля.
По такой цене больше нигде не возьмешь. Покупай, пока даю скидку, каже Мехмет. Умовляє купити парфуми в магазині в турецькій Аланії. Коли дізнається, що я з України, робить знижку із 30 до 15 доларів.
"Не понимаю, зачем закон про мову был нужен? Порошенковская власть напоследок пытается разъединить людей", пише Олег у групі на Facebook. Реагує на закон про українську мову. 25 квітня за нього проголосували 278 нардепів.
У знайомої горе чоловік пішов. Одну кинув із 2-річним сином. Вона сирота. Помогти нікому, говорить Тетяна. Кілька років тому розповідає про сусідку Наталію. Її чоловік їздив на заробітки в Португалію.
Знайомий Олег позичив у колеги 4 тисячі доларів. Без розписки. А потім звільнився і з'їхав на іншу квартиру. І ніхто ж його не вбиває, розповідає Ігор. Говоримо про пару одеситів, яких біля суду в Миколаєві з рушниці розстріляв родич.
Майдан ничему не научил и ничего мне не дал, кроме проблем. Клиентов стало меньше, заработки упали. А потом и вовсе нас разогнали, каже Євген чотири роки тому. Коли 2013-го почався Майдан, працював барменом у кафе в центрі Києва.
Я же не дебил своего сына в армию отдавать. Еще не хватало, чтобы на войну заперли, Іван переповідає розмову зі знайомим Максимом. У жовтні почався призов на строкову службу. Сину Максима прийшла повістка.
Вы из Украины? Откуда у хохлов деньги на отдых? Вы же нищие! літня росіянка звертається до Вадима. Наприкінці вересня він із дружиною відпочивають на єгипетському курорті Шарм-ель-Шейх.
Два роки тому у знайомого Олега двоюрідний брат впав із висотки, де працював будівельником. Поламав руки, ребра, в кількох місцях хребет. Як він зірвався з третього поверху недобудови, не можу зрозуміти.
Росіяни після такого нас довго згадуватимуть. Познущалися з них капітально, каже у Skype Олег. Він під два метри зросту, кілька років займається у тренажерному і боксерському залах.
Порошенко ваш подонок и убийца! У него руки по локоть в крови жителей Донбасса, Микола переповідає розмову по Skype з троюрідним братом Віктором із Санкт-Петербурга. Після анексії Криму знайомий почав розважатися дзвінками випадковим росіянам у чатах.
Хочуть купу грошей. Але тоді гарантують, що чоловік проживе ще мінімум 10 років, говорить Ірина. У її Віталія рік тому виявили рак легень третьої стадії. В обласній онкології зразу сказали: хіміотерапія допоможе продовжити життя щонайбільше на пару років.
Нарешті у мене машина є! Старенька, але на ходу, каже Олександр. Рік тому за 17 тисяч гривень купив 30-річні "Жигулі". Авто в доброму стані з новою оббивкою салону, вмонтованою магнітолою.
Не понимаю наездов на православную церковь. Она единственная каноничная в Украине, казала Вікторія позаторік. Ходить у храми Московського патріархату. На кожну службу бере з собою сина Андрія.
Не знаю, що там із реформою. Але лікарні не змінюються. Кругом побори. Два тижні пролежали і майже 15 тисяч немає, говорить Вікторія Іванівна. На початку червня в її чоловіка Григорія стався інсульт.
У хазяйки, видно, з головою проблеми. У шоці від її заяв, каже Максим. Півроку тому переїхав працювати до Києва. Орендував двокімнатну квартиру в Оболонському районі за 6 тис. грн у місяць.
Доведеться свої погляди приховувати. Та що не зробиш, аби сім'ю забезпечити, каже Іван. Він столяр. Рік тому знайшов роботу на невеликому приватному меблевому підприємстві в Польщі.
Ідіот. Таку роботу втратив. Українців ніщо не змінить, говорить Ольга. Її брат Володимир працював у нафтовій компанії. Зарплату отримував у валюті. Щомісяця не менш як $1 тис.
Телевізор точно не в тебе? Підозрюю, що ховаєш, каже сусід Михайло. Він випиває останні кілька років. Утратив роботу. Почав виносити речі з дому. Продав мікрохвильовку, морозильну камеру, тостер.
Не люди, а гієни. Як потрібна була допомога у норах сиділи. А тепер налетіли, говорить Олексій. Він сирота. 2015-го поховав тітку Ольгу. Кілька років доглядав за лежачою родичкою.
Весілля за три тижні. А шести тисяч гривень на нормальний ресторан не вистачає. Позич. У тебе ж завжди в запасі щось є, каже Ігор. Дзвонить, коли сиджу в черзі на комп'ютерну томографію.
Краще б його усипили. Толку все рівно не буде. Валяється, як овоч. Противно, каже Микола Якович онуці Ірині. Прийшов у полтавську лікарню провідати зятя Дмитра. У того завершальна стадія цирозу печінки.
Головне, що живий буду. А на розмови про зраду начхати, говорить Олексій. Три роки тому він виїхав до тітки в російську Перм. Злякався, що як офіцера запасу мобілізують і відправлять у зону АТО.
До сих пор не могу понять, чем вам русские не угодили? Дураки вы, каже Віталій. Перший день у лікарні із запаленням суглобів. Білорус, але останні шість років живе в Україні. Звідси його дружина.
У вас тут одні наркомани й алкоголіки живуть. Злодюги, каже Іван. Працює у житлово-експлуатаційній дільниці. З трьома колегами тиждень ремонтують під'їзд у будинку: поставили пластикові вікна, пофарбували стіни, замінили частину труб у підвалі.