Почему снижение "зеленого" тарифа без реформирования отрасли не преодолеет кризис на рынке электроэнергии. (укр)

Колеги знають мене як економста, адепта розрахункв, фактв та evidence-based (доказово. - ЕП) аналтики, а також як розробника моделей, як використовувало Мненерго в процес "медац" з нвесторами у ВДЕ.

Оскльки Аннушка вже витерла олю, яку до цього пролила на рейки локомотива "вддячити зеленим", то я виршив, що вже можна дати свою персональну експертну оцнку ситуац, що склалася.

"Переможна зрада" законопрокту 3658

Переможна - бо зекономили непобутовим споживачам близько 200 млн вро на рк на наступн десять рокв. Красива картинка в меда, електорат рад та вдячний свом демократично обраним популстським полтикам.

Ми не перша крана, яка перегляда "зелен" тарифи, але шлях, яким ми це зробили, що ще включено в закон, - це вже укранська особливсть.

Тут "зелен металурги", як не будуть платити за "зелених", а заплатять ус нш. Тут часткове фнансування ВДЕ з бюджету, хоча не подумали, звдки брати кошти на ц нов видатки. Зате передбачили можливсть накинути сюрпризом податкове навантаження на ВДЕ десь у майбутньому.

Як економст скажу, що бзнес не повинен отримувати надприбутки за державно пдтримки, та жоден полтик не порахував, були надприбутки чи н.

На грамотний, ндивдуальний, бзнес-орнтований пдхд н в кого бажання не було. Усх пустили пд одну гребнку. Деяк компан матимуть проблеми з виплатами кредитв, деяк - н. Чи справедливо вчинили з першими?

"Зелений тариф" урзали. Що саме змнила Рада кого це стосуться

Зрадлива - бо, воюючи з електровтряками, прогнорували корнь зла. Основоположн проблеми та викривлення ринку залишилися, борги будуть накопичуватися. Тепер ми ще зможемо х (не)покривати з державного бюджету.

Я часто повторював буду повторювати: ВДЕ не основною проблемою, скльки м не знижуй тариф. ВДЕ невд'мною частиною ринку електроенерг, без подолання основоположного викривлення ринку балансу не знайти.

Наскльки вдчутно "порзан" "зелен" тарифи

Зниження для СЕС становить 15%, для ВЕС - 7,5%. Максимальне зниження, на 47%, отримало всього 50 МВт СЕС. Вдом "клювськ" станц, як вже один раз потрапили пд урзання тарифу вдвч, отримали ще -5%. Старий "втер" не зачпали - як частину полтичного компромсу.

Рчна економя на станцях, встановлених до 2021 року, становитиме близько 200 млн вро на рк. За поточним курсом це 6 млрд грн на рк. Звучить багато, але ж все вдносно. У середньому за майбутнми платежами це 10% вд загально вартост "зелених" тарифв у 2021 роц.

Якщо "ближче до людей", то це лише 1,5-3% зниження кнцево цни для непобутового споживача. Чи варте це було десятимсячно епопе, ризику позовв до крани та наслдкв для нвестицйного клмату?

Краще б ц зусилля витратили на реч, як дйсно допомогли б знизити цну для споживачв, зокрема, на покращення конкуренц на ринку електроенергетики.[BANNER1]

Економя в гривнях може бути знвельована зростанням курсу

Надихнувшись останнми новинами у свт моди на монетарну полтику, в Укран можна очкувати падння курсу вро.

Якщо середнй курс гривн до вро у 2021 роц буде, наприклад, 32, то економя 6 млрд гривневого еквваленту для укранського споживача длиться надво. Бо платеж з урахуванням "урзання" 1,5 млрд вро на рк вимагатимуть додаткових 3 млрд грн. Стимулюючи експортерв, додамо витрат в енергетиц.

Так, макроекономчна полтика складнша за такий аналз. Загальний ефект вд зниження курсу гривн може перевищити додатков витрати в енергетиц.

Псля ухвалення закону борги перед ВДЕ погашен не будуть

Законопроект 3658 позицонувався як наржний камнь виходу з кризи. З свого боку, НКРЕКП пдвищили тариф на передачу до 240,23 грн за МВт-год та пдняли нчний прайс-кеп на оптовому ринку з серпня 2020 року. Ринок чека, що ц заходи виршать кризу неплатежв.

Однак це мф, який виник, напевно, через брак рунтовних розрахункв.

З усма нововведеннями та урзаннями борги не те що не виплатять - продовжать накопичуватися нов. За моми розрахунками, дефцит фнансування Гарантованого покупця, через який фнансуться "зелений" тариф, за перше пврччя 2020 року досяг 16,3 млрд грн. За другу половину 2020 року назбираться ще 13,5 млрд грн. Усього - майже 30 млрд грн.

За другу половину року назбираться ще додатково 11,4 млрд грн. Всього 27,6 млрд грн заборгованост на кнець 2020 року, майже 1 млрд доларв за поточним курсом.

В. о. мнстра енергетики Ольга Буславець. Про зв'язки з Ахметовим, переговори з "зеленими" та енергетичну кризу

Щоб покрити дефцит Гарантованого покупця, тариф на передавання повинен зрости до 560 грн за МВт-год або у 2,3 разу бльше, нж визначила НКРЕКП. При цьому навть не будуть покрит борги, накопичен за перше пврччя 2020 року.

На таке рзке зростання тарифу регулятор не пде, тому цей 1 млрд вро треба "наколядувати" або влити з бюджету. Сумнваюся, що на це дадуть кредитв. Упевнений, що нвестори не отримають пеню або вдсоток за прострочення платежв. Якщо придивитися уважнше, проблема не лише в "зелених" тарифах.

Борги перед "Енергоатомом" продовжать накопичуватися

Гарантований покупець також частиною ПСО для забезпечення населення дешевою, як бруд, електроенергю. За цим механзмом ГП отриму вд "Енергоатома" та "Укргдроенерго" електроенергю за низькими цнами, частину прода для потреб населення, а залишок прода на ринку.

При високих цнах псля вдкриття нового ринку ГП генерував прибуток, а вже з счня 2020 року отриму збитки. "Завдяки" регуляторному ноу-хау ГП згенеру 11,6 млрд грн збиткв у 2020 роц лише за дяльнстю постачання населенню.

Навть якщо прибрати ПСО з Гарантованого покупця, ВДЕ все одно не отрима достатньо грошей, адже фактичне фнансування в тариф на передавання закладене лише на 12 млрд грн за весь 2020 рк при необхдних 30 млрд грн. Це 29% вд необхдно суми. Виходить, кошти в систем закладен з дефцитом.

Стабльн збитки для державного "Енергоатома" реальнсть банкрутства бльшост генерац з ВДЕ - це нова реальнсть результат державних ршень.[BANNER2]

Борги перед ВДЕ та неефективнсть ПСО - вершина айсберга

Недавно народн депутати ухвалили закон про врегулювання боргв старо модел ринку на 30 млрд грн. Бльша частини з них, накопичених державними шахтами, водоканалами постачальниками води та електроенерг на неконтрольован територ, списуться та рефнансуться державою.

Проте бда в тому, що причину виникнення цих боргв нхто не лквдував. Вони продовжують накопичуватися в новй модел ринку. Ми за пвтора року ново модел ринку назбирамо боргв бльше, нж за понад п'ять рокв до того.

Це при тому, що за останнй рк цни на ринку на добу наперед в ОЕС Украни були в середньому на 30% вищ за цни в С. Це при наших "прайс кепах" (обмеженнях цни). Найближчий за цною сусд - Польща, де нема атомно генерац, де ринок також концентрований в енергомкс домну вуглля.

Поважний результат, але детально про ринок та цни поговоримо окремо.

Що робити в цй ситуац

Небажання платити висок "зелен" тарифи у новй модел ринку наклалося на висок цни на електроенергю, як стали результатом неготовност завершити реформу. Проте цапом-вдбувайлом ми обрали "зелених куркулв".

ВДЕ свй внесок у виршення проблем зробили, тарифи знижен. Проте за це вони не отримають нчого, а можливо, будуть вимушен продати активи за безцнь. Комусь, хто точно знатиме, коли вдновляться виплати боргв.

Треба виршувати структурн проблеми ринку, а не зв'язувати соб руки популзмом або кивати на печерськ пагорби казати, що Офс президента не дозволя реформи. Структурн проблеми - це крива модель субсидювання цн на електроенергю для населення, це ринкова влада окремих гравцв, це дрки у правилах ринку, це продовження накопичення боргв.

Скльки не шукай винних скльки не обрзай "зелений" тариф, проблеми не зникнуть. Це "домашн завдання" з реформ ринку електроенерг не для галочки, вд нього залежать енергетична безпека та добробут укранцв.

Украна в популстському запал радсно бгла до реформи ринку, але вдарилася лобом об скло неготовност полтикв до болючих дй. Скло непробивне, трщини можуть пти по ньому лише вд голоду та бдност або пд напором "сороса" МВФ, як вимагають вд влади покращити життя людей.

Чим бльше ми затягумо з ршучими дями, тим бльше заплатить кожен з нас. Болюч реформи триватимуть роки, але позитивний ефект вд них будемо мати на десятирччя. Украна бльше не може чекати.

Подробнее читайте на epravda.com.ua ...