Нема спасу
Нє, ну ти стопудово Терези або Водолій, каже блакитноока брюнетка років 25. Стоїть навпроти мене в холі кінотеатру. З Ольгою виходимо з показу для преси. Та точно Водолій, вони всі такі трохи не від світу, хитро примружується.

Нє, ну ти стопудово Терези або Водолій, каже блакитноока брюнетка років 25. Стоїть навпроти мене в холі кінотеатру. З Ольгою виходимо з показу для преси. Та точно Водолій, вони всі такі трохи не від світу, хитро примружується.
Оцінив вільні стосунки, розповідає 27-річний Віталій. Ось на пиво з тобою пішли Анька мізки виносити не буде. Все без нервів. Сказав їй одразу: дітей не хочу, в загс теж. Нормально відреагувала.
Скоро уже Киев, Мария? питає супутницю хлопець років шести. Жінка в темно-синьому пуловері ймовірно, няня. На вигляд їй трохи за 30. Сидять навпроти мене у приміському поїзді. Хлопець крутиться на дерматиновому сидінні.
Із села ледве вирвалася. Тепер і згадувати страшно, розповідає 21-річна Іванка. Стоїть біля будівлі Кабміну на Грушевського. Ми з мамою від злиднів утекли, в Києві прилаштувались.
Переїхав у Київ волонтерством займатися. Подобається мені в столиці. Можливостей допомагати більше. Вчора для бездомних їжу роздавав, розповідає 20-річний Богдан. Із Рівного перевівся навчатись у столичний вуз.