Нежонатий
Ну что, поедешь? турсає в плече літню жінку в червоній хустці старий чоловік. У нього немає трьох передніх зубів, підтяжки засмальцьовані слідами пальців. Cтоять на автовокзалі в Чернігові.

Ну что, поедешь? турсає в плече літню жінку в червоній хустці старий чоловік. У нього немає трьох передніх зубів, підтяжки засмальцьовані слідами пальців. Cтоять на автовокзалі в Чернігові.
А я ему и говорю: не возьмешь на главную роль об этом можешь забыть, каже висока брюнетка, проводячи пальцями з червоним манікюром по лінії декольте. З подругою їдуть у 17-му тролейбусі до площі Космонавтів у Києві.
Будь зі мною. Народжуй мені. Дряпай мені спину. Чекай мене ввечері. Розповідай смішні історії. Клади на мене ногу під час сну. Читай мої вірші першою, декламує вірш Андрія Любки прихмелілий хлопець у білій сорочці на вухо дівчині у футболці з банками супу Енді Воргола.
Катюша, будет минутка помоги мне, каже хазяйка квартири, в якій орендую кімнату. 80-річна Надія Іванівна родом із міста Карпінськ Свердловської області Росії. Працювала вчителькою математики два роки після інституту.