Де вони залишили гроші? Хочу трохи собі, знайома жартує про новину щодо туристів із країн Перської затоки, які з червня по середину липня витратили на відпочинок в Україні $25 млн. У Карпатах мандрівники з Саудівської Аравії, Катару й Оману на кожному кроці.

Винаймають найдорожче житло.

 Ці котеджі в мене зазвичай беруть на десятьох, а ці удвох заселилися, вусатий ґазда показує нам номер за 500 гривень на другому поверсі хати. До котеджів не підходимо там по 3,5 тис. за добу.

 Не хочу таких постояльців, хоч ріжте, хреститься на ікони господиня, в якої спиняємося. Араби прийшли до мене на сінокіс у ромашки фотографуватися. Зробили там дорогу. Лізуть на драбину руки розставляють. А як упадуть? Буду винна в убивстві. У сусідів топталися по ліжках взутими, а в когось зарізали барана й кишки спустили в унітаз. Учора прийшли, показують фото корови й руками жестикулюють, що хочуть доїти. Через перекладач у телефоні домовилися про продаж молока, домашнього сиру та будзу.

Наступного дня господиня застала, як ці туристи доїли її корів. Прогнала. Поруч з її будинком фальшива полонина розважальний комплекс зі стайнею, хатою мольфара, кузнею, резиденцією наливок та іншою бутафорією. Сири продають по тисячі гривень за кілограм. Двогодинне купання в чані обходиться у 3 тис. грн. Гості зі Сходу там активні відвідувачі. Вечорами вдягають хутряні куртки й дощовики на паранджі, п'ють чаї, сидячи за звичкою на килимку.

В один день підіймаємося на найближчу вершину. Метрів за 200 від початку маршруту зустрічаємо пару арабів. Фотографуються і спускаються назад.

 На гору тільки своїми нозями тре, жартує провідник. Туди й за гроші ніхто не занесе.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...