Що це за музика? питає Володя телефоном.  У Світланки день народження, пояснюю. Сидимо в грузинському ресторані "Буба" в Черкасах.  Буржуй! виголошує сусід.

Потім переходить до справи.

 У поштову скриньку в Тальному вкинули листівку, каже. Твої однокласники збираються в останню неділю серпня. Запрошують і тебе. Ще раз посидиш у ресторані. Хоч і не в грузинському, але все-таки.

Я не уявляю своїх однокласників у ресторані. Досі з жахом згадую шкільні обіди у випускному класі.

Хвилин за 20 до перерви чергові піднімалися і йшли в їдальню накривати на стіл. Коли лунав дзвінок, усі зривалися і бігли табуном, аби вибрати найкращі порції. Змітали все на своєму шляху. Якось пощастило Сашкові Шпаку. Коли пролунав дзвінок, він стояв біля дошки. З усієї сили влупив ногою у двері й побіг. Колишня директорка, яка проходила повз клас, від удару залетіла під батарею.

Того дня Ігорю Івченку дісталася алюмінієва ложка. Він зігнув її вдвоє і так черпав борщ. Я мав тверду, металеву. Почав згинати просто в тарілці. Ложка переломилася навпіл, борщ із тарілкою підлетів, зробив у повітрі кілька обертів і розлився через увесь стіл.

Уся трапеза тривала хвилини дві. Ми хапали швидко, як собаки. Існував "морський закон" останній прибирає за всіма. Носити чужі недоїдки не хотів ніхто. Коли останнім опинявся Сашко Сакієнко, він не прибирав узагалі.

 Хлопці, що ви робите? кричала до нас чергова вчителька. З якого ви класу?

 Ми з 1-го "А", з невинним виразом на обличчі відповідав Сергій Бабій.

Тепер моя дружина не дуже хоче, щоб я ходив на зустрічі однокласників.

 Треба тобі теніску нову купити, каже. І не здумай сидіти там до ранку. Приходь додому об 11-й.

Я обіцяю, бо почуваюся непевно. Досі боюся, що "морський закон" ніхто не скасував.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...