2019-9-9 17:26 |
Ніколи не чув романтичнішої назви, аніж вулиця Зірниця в селі Лісовому на Черкащині. Там живе мій 89-річний тесть. Юра, батькові важко ходити, телефонує в липні дружина. У червні лили дощі й змили пісок із дороги.
Залишилося лише гостре каміння. Подзвони до сільського голови. Нехай щось зробить. Він же з тобою в школі вчився.
Ох, де ж грошей на все взяти? зітхає Мишко. Бюджет куций. Хіба за кілька років.
Згадую іншу історію. Депутати міської ради Корсуня на Черкащині не могли знайти грошей на ремонт вулиці Кулішенка. Уродженець району був льотчиком і воював з Японією на боці Китаю. Загинув 1939 року. Його бомбардувальник упав у річку Янцзи.
А ви знаєте, скільки Китай має грошей? уголос подумав хтось.
За кілька днів знайшли посольство Китаю. У Піднебесній думали рік, але несподівано дали гроші на 4-метровий пам'ятник.
Поставимо монумент на березі Мартанського ставка, бо Кулішенко помер у воді. До ставка треба буде їхати вулицею Кулішенка. То, може, китайці її й відремонтують, міркували депутати.
Коли справа вийшла на фінішну пряму, прочитали проект напису, який запропонували китайці: "19081939 рр. Герой, який загинув за китайський народ у війні проти японських загарбників".
"Японські загарбники" сподобалися не всім. З'ясували, що у війні з Росією Китай займає проросійську позицію, а Японія проукраїнську. Згадали, як кілька років тому приїздив прес-аташе посольства Японії й посадив у місті алею сакур. Попросили китайців змінити текст.
Напис узгоджував прем'єр Держради КНР, почули відповідь.
Доки в Корсуні розриваються між Китаєм і Японією, я їду в Лісове до тестя. Зірницею можу пройти кілька метрів. Каміння справді коле ноги. Звертаю на узбіччя й бреду споришем. Роса мочить туфлі, але я щасливий. Тішуся, що Мишко Мельниченко досі не здогадався висадити сакури, постелити асфальт і перейменувати Зірницю на вулицю адмірала Ямамото.
.Подробнее читайте на gazeta.ua ...