Знову не те. Думала, нормальний хлопець, а виявилося тютя, каже подруга Аліна. Працює вчителькою початкових класів. Влітку почала зустрічатися з програмістом Славком. Нахвалитися не могла: "Не п'є, не курить, на дівчат не задивляється, добре заробляє, цікавиться мистецтвом і читає книжки.

А що сором'язливий, то такого чоловіка добре мати: крутитиму ним, як схочу".

Аліна чекала освідчення.

 Перехотіла заміж, розповідає згодом. Повезла його до матері в село викосити траву. Так він кожні 5 хвилин перепочивав, бо стомлювався. Перед рідними й сусідами було соромно. Перевела все на жарт ну, не звик хлопець до такої роботи. Та більше туди його не запрошувала.

А через кілька тижнів їхали разом в електричці. За кілька хвилин до прибуття пішли в тамбур, щоб ви­йти першими. Там чоловік підкурює цигарку. Я до нього: "Не куріть. Хіба не можна 2 хвилини почекати? Чого я маю дихати димом?" Він не зважає. Називає "курицей" і затягується. Я не втерпіла. Вирвала з рук цигарку і розтоптала. Почав обзивати. А Славко зробив вигляд, що зі мною не знайомий. Добре, що в тамбур інші пасажири підійшли. Коли вийшли з вагона, Славко заговорив першим: "Учора у двоюрідного брата син народився. Назвали Миколою". Попросила мене не проводжати.

Після розриву Славко не телефонував. Вибачитися не намагався. Місяць тому Аліна знайшла іншого кавалера. Називала його чоловіком своєї мрії.

 Статний, розбитний, хазяйновитий, за мене горою, казала. Готова все покинути і до нього в село переїхати.

Тиждень тому лунає дзвінок від Аліни.

 Не додивилася, плаче. Раділа, що зустріла ідеального чоловіка, поки не почав писати есемески. Називав "соничком", "зайчеком" і "кицинькою"

Подробнее читайте на gazeta.ua ...