Не думав, що можна так закохатися. Втрачаю голову, каже Олександр. Ольгу побачив три роки тому на відпочинку біля річки. За кілька тижнів почали зустрічатися. Дарував дорогі телефони та прикраси.

Майже щодня запрошував на побачення в ресторани.

 Майже вся зарплата йде на неї. Але від того кайфую. На душі теплішає, коли даю коханій радість, говорив Олександр. Познайомився з її батьками. Люди небагаті, але консервативні. Переживають, що задурю їй голову й кину. Не знають мене.

Згодом пара з'їхалася на орендованій квартирі. Ольга не працювала й за житло платив товариш. Під час пандемії його скоротили з рекламного агентства. Мусили переїхати в трикімнатну квартиру батьків Олександра. Там дізналися, що чекають на дитину.

 Одразу запропонував одружитися. Відмовила: "Мені й так добре". Ну то хай. Може побоюється, що я без роботи зараз. Але це ненадовго.

За місяць влаштувався вантажником у супермаркет. Зарплата вдвічі менша, але на необхідне вистачає, казав.

Після народження сина Олександр ще тричі освідчувався цивільній дружині. Відмовляла. Каже, штамп у паспорті її не цікавить.

 Ми розходимося, говорить тиждень тому знайомий. Уп'яте наполіг: "Малий має рости в офіційній родині". Відповідь ошелешила:

 Виплати матері-одиначці важливіші за тебе.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...