Ми про них забули, а вони спливли. Чекаємо, говорить Олексій. Із ним уперше за 10 років зв'язалася троюрідна тітка з Херсонщини. Із чоловіком зібралася приїхати в гості на Полтавщину.

Попросила зібрати всю родину, аби побачитися. Перепросила, що колись посварилася з матір'ю Олексія і розірвала всі зв'язки. Хочу поновити, пояснила.

 У мене батьки тяжко перехворіли на коронавірус. Тітці за 60. Умовляв, щоб не їхала цьогоріч. Вона ні в яку: "Вірусу не існує", продовжує знайомий. Вони з чоловіком відмовилися від щеплень. Ходять у якусь церкву і наслухалися, що вакцини це зло. Дрімучі. Через таких із пандемії роками не виліземо.

В Україні на кінець травня від коронавірусу щепили трохи більш як мільйон людей. Щодоби роблять до 70 тисяч уколів літнім і людям із груп ризику. На вихідних кількість падає. Українці відмовляються, пояснюють медики. Страх перед вакцинаціями формувався десятиліттями. Мовляв, препарати можуть нашкодити здоров'ю, спровокувати хронічні хвороби.

 Життя жорстоко покарало родичів, каже Олексій минулого тижня. На другий день гостин злягли з високою температурою. Коронавірус. Тітка померла в реанімації, дядько досі під киснем. Моїм батькам нічого, бо щеплені та хворіли раніше.

На вихідних дзвоню Олексію. Питаю, як почувається родич.

 Виписався. Але вакцинуватися все одно не хоче, відповідає. Каже: "Жінка померла, бо в неї така доля. Сконала швидко. А з вакциною мучилася б тижнями".

Подробнее читайте на gazeta.ua ...