Весь холодильник забитий зіпсованим м'ясом. Єдина радість собаці місяць буде що їсти, каже Марина. До неї в гості з Криму вперше за три роки приїхала двоюрідна сестра Ольга. На по­дарунок у великому пакеті привезла 10 курячих туш.

 Говорить, що росіяни відкрили в них суперферму, де вирощують бройлерів без жодних добавок. Лише натуральним і якісним кормом годують. А продають дешево. Мовляв, у вас все штучне в магазинах і гівно. А ми круті. Покуштуєш цієї смакоти і не відірвешся, продовжує Марина. Подякувала й склала все в морозилку. Оля жила в мене два тижні. Цілими днями гуляла, ходила в ресторани, нічні клуби. Харчувалася за мій рахунок. Жодної копійки на продукти не дала. Зате курятину привезену їсти відмовилася. Каже: "У Криму об'їлася нею". Як поїхала я дістала одну тушку, а з пакета випав чек. Виявляється, м'ясо вона купила в звичайному оптовому супермаркеті. Термін його придатності закінчився ще 20 березня, того й дешево. От тобі й сестричка. Хотіла потравити.

Марина дзвонить на вихідних.

 Набрала родичку по Skype і все виказала. Кричу: "Сиди в Криму зі своєю фермою і не рипайся більше до нас!"

 А вона що? питаю.

 Сміється. Каже: "Я вже не в Криму, а в Києві. Через знайомих знайшла роботу, квартиру на півострові здала в оренду. За два тижні в тебе зрозуміла в Україні жити краще й дешевше".

Подробнее читайте на gazeta.ua ...