Нічогісінько в системі не помінялося. Так і продовжують гроші з народу дерти, дзвонить пару днів тому товариш Олег. Кілька місяців минуло, як пішов на курси в автошколу. Про права мріяв чотири роки.

Для оплати занять відклав 7 тисяч гривень, які родичі подарували на 21-річчя. Повторював, що за призначенням ці кошти витратить, коли назбирає на потриману іномарку. І коли із зарплати охоронця супермаркету доклав останню тисячу, якої не вистачало на машину, пішов навчатися.

 Зубрив усе, як ідіот. Усі правила і знаки, говорить Олег. Теорію здав добре. Але сів за кермо й мене завалили. Як перескладав, провалив тести. Наступні дві спроби також були марні. Зрозумів: якщо не заплачу здаватиму вічно. Віддав півтори тисячі. І все пішло як по маслу. Водіння автоматом поставили. Права дали, але радості немає.

Переповідаю історію іншому знайомому Андрієві. Посвідчення водія він отримав кількома місяцями раніше.

 Це не система погана, а твій знайомий дурень, каже. Я перший екзамен теж провалив. Пішов домовлятися за гроші. Мені пояснили, скільки принести й кому дати. Я то все на диктофон записав. Коли прийшов на зустріч, де мав передати кошти, увімкнув запис. Сказав: якщо не здам чесно заявлю у прокуратуру. І все минуло ідеально. А мужик, який приймав іспити, за місяць звільнився. Мабуть, злякався, що таки здам його. Я й не думав того робити, але на душі приємно: і мені добре, й Україні поміг поліцію від хабарника очистив.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...