Нарешті у мене машина є! Старенька, але на ходу, каже Олександр. Рік тому за 17 тисяч гривень купив 30-річні "Жигулі". Авто в доброму стані з новою оббивкою салону, вмонтованою магнітолою.

Не іржава. Власник узяв гроші й написав розписку, що передає транспорт у користування Олександру. Переоформити юридично домовилися пізніше.

 На перереєстрацію зо 3 тисячі точно пішло б. То й подумав, що вже з наступної зарплати тим займемося. Це ж не горить. Їздити і так можна, продовжує товариш. У захваті від машини і господаря. Крутий мужик. Видно, що беріг цей автомобіль капітально. Салон аж виблискує. Добре, що "копійку" взяв. Міг би кілька тисяч дозбирати і пригнати машину на євробляхах. Але нащо мені ті проблеми? Ще конфіскують. А до "Жигулів" не причепишся.

Із тиждень тому дзвоню Олександрові. Розпитую, як справи.

 Проблема в мене, відповідає. Я ж досі машину не переоформив. Усе тягнув. А вчора власник подзвонив і каже: "Даю два дня. Не переоформишь пишу заявление в полицию про угон. И расписка не поможет филькина грамота". Намагався йому пояснити, що зараз із грошима туго. А він ні в яку. Мені не треба, щоб на мене машина була записана, кричить.

 А чим вона йому заважає? питаю.

 Боїться, що субсидію не дадуть.

Подробнее читайте на gazeta.ua ...