18:24
Копійки
За Андрія, Варфоломія, Федота, Федора, Анну, знову Анну, ще одну Анну й Марину, бабця з ціпком і пакетом "Ліптон-чай" диктує список померлих родичів. Дає на службу чи сорокоуст у невеличкій столичній церкві.
17:13
Благодать
Аня подалася до Криму, Олеся в Анталію, Оксана до родичів у Чорногорію. Колись ми відпочивали разом. Тепер у кожної власні сім'я, плани й можливості. Останні кілька років бачимося віртуально.
17:59
Веселі ігри
Це була погана ідея висіти на одній руці над урвищем, наче Лара Крофт. Героїня улюблених коміксів трималася, як могла. Але попа переважила й довелося благати про поміч. Мама хутко подолала відстань із кухні до спальні, але під час рятувальної операції перестаралася не зовсім вдало взялася за руку і підтягнула доню на ліжко.
17:28
Як у кіно
Він стає на одне коліно, тремтячими руками відкриває оксамитову коробочку з каблучкою. У світі яскравих софітів прикраса виблискує аж надто крупним діамантом. Вона трохи закушує нижню губу, нервово ворушить пальцями ніг у відкритих сандалях.
16:48
Ви же мать
Після дощу ми ганяємо по калюжах. Повітря в місті свіже, дітей на вулиці нема, всі калюжі наші. І паркові, у вибоїнах із надщербленими краями й питанням, скільки в них до дна. І прибудинкові довгі ріки над забитими стоками.
17:33
Хлопці зроблять
Перемовини з газівниками на нашій кухні ведуться більш як рік. Ніяк не встановлять лічильника. Були перед зимовими святами подивилися, покрутили, випили чаю. У лютому були інші, пили чай. Пізно ввечері двоє міцних парубків дзвонять у двері: Откройтє.
20:05
Експеримент
Ну це, наче… е-е-е… сходити в душ при всіх, високий чоловік у чорних окулярах переминається з ноги на ногу, добирає слова. В руці рожевий пакет з об'ємною коробкою. З неї вибиваються золоті ляльчині кучері.
18:17
Футболка з Бандерою
Максим гарненький, схожий на мого брата. Мужнє обличчя, смішно стирчать вуха, чуб неслухняний. Теж російський офіцер. Із братом не спілкуюся два роки він переконував, що російських військ в Україні нема.
17:31
Задрипанка
Кицю, вирішили, візьмемо з притулку. Догляд дешевший і простіший. Реєструюся на форумі покинутих тварин, переглядаю фото. Але котів і собак не віддають аби кому. Веду листування, доказую, що тварин люблю.
18:28
Буду сміятися
Андрюха, 33 роки, пише: "Привет, красотка. Познакомимся?" Це я вивчаю новий додаток для знайомств, синхронізований із соціальною мережею. Ним користуються півсотні моїх друзів. Мало кому відписую.
18:37
У всіх празники
На носі ще одне свято новорічно-різдвяного циклу, візки у супермаркеті нарозхват. Люди розбирають із полиць консервовані ананаси й тунця. Кладуть їх у кошики, обгортають пачками з серветок, мостять гнізда з гірлянд.
19:48
Пляшем, дєті!
У парку на Нивках новорічне свято. Доки на сцені водять хоровод, люди шикуються в черги. В одній роздають кульки з логотипами банку. В другій татусі купують пиво й пончики. Третя за записом. Нє толкайтєсь, розмахує руками хлопчина з бейджиком.
19:25
Домофон
Найчастіше дзвонять до нас. Поштарці, газівникам розповсюджувачам буклетів і продавцям диво-прасок простіше натиснути дві середні цифри домофону. 25 номер нашої квартири. Хто там, починається мій ранок.
17:48
Чий літак?
Вони заходять, часто не вітаючись. Плюхаються на диван, йорзають на ньому, підкидаючи декоровані подушки. Від чаю не відмовляються, просять іще цукерок. Якщо на столі коробка з'їдять усі до одної.
18:31
Мужик, чи хто
Маршрутка рушає о 21. 00. Водій незграбно вирулює з ряду автобусів, різко гальмує. Забули двох пасажирів. З полиць летять чиїсь парасолі й пакет з яблуками. Чіпляюся за спинку стільця, аби не випасти у прохід.
16:01
Щоб порядок
Біля нашого смітника патрулює Наталка. Фіолетова дута куртка, кавовий шалик, елегантно обвитий навколо шиї, такого ж відтінку в'язана шапка. Наталка невідомо де живе. Скільки років теж загадка.
17:54
Хірург як хірург
Відчуття, якудитинстві заплакати івтекти. Урайонній дитячій стоматології навіть лави змоїх 1990-х обшарпані ніжки, червоний дерматин. Настіні інформація, щотреба їсти, аби зуби були міцними. Праворуч настенді крокодильчик ізперемотаною щелепою, намальований від руки.
16:41
Попадалово
Таксі "Шансон"? На Перемоги? Тільки прошу, без шансону! скоромовлю й буквально вриваюся із сумками й пакетами до темного салону з легким запахом цигарок і шипрового одеколону. Обшивка пропалена, але особливо вибирати не доводиться періщить дощ.
17:03
Усе для мадам
Він такий гарний, що серце котиться кудись під ноги, а тоді зненацька шалено вистукує в скронях. Я загубилася на мощених вуличках Акаби, приморської столиці Йорданії. А тут раптом ювелірна крамничка.