18:05
Ударна хвиля
За кілька років до смерті баба пережила шок. Двоюрідний брат Женя захопився радіо. Тікав з уроків, натягував дроти й сідав надворі на лавці. Інший кінець переговорного пристрою протягував до бабиного ліжка.
18:05
Безвіз працює
У Тальному я відпочиваю душею. Приїжджаю вихідними й ходжу в ліс або на берег Тікича. На Покрову гостюємо всією сім'єю. Старша донька шле фотографії краєвидів знайомим французам. "Ірино, отримує повідомлення у відповідь.
17:05
Мишко втомився
Коли настає безгрошів'я, я телефоную Мишкові. Це мій колишній однокурсник. Працює в ломбарді. Він завжди щодо грошей безвідмовний. Але цього разу зітхає. Юро, нема. Вчора влетів на 2 тисячі.
17:16
Лавка під вікном
Якщо йти вулицею Шкільною в Тальному, то наша хата праворуч. Раніше, як ще була жива мати, вона зустрічала мене, сидячи на лавочці. Щоби не тратити даром часу, чистила картоплю на обід. Позавчора приїжджаємо з 16-річною донькою з Черкас.
17:05
Раша Срака
Кілька років тому колега Оксана розповідає історію своєї сестри. Усією родиною з чоловіком і двома синами виїхали до Сербії. Тут у 2014 2015 роках зарплати були малі. Бізнес не розвивався.
17:01
Мусьє Степан
Донька показує фотографії, які зробила влітку в мовному таборі в Брюгге. А хто цей хлопчина? запитую. Це Грегоріос із Греції, каже Світлана. У нього просто видатне почуття гумору.
17:05
Кавуни
За сезон я можу не скуштувати жодної дині. Але кавун у хаті має бути щодня. Це почалося з материних оповідань про педагогічну практику. Студенткою її заслали на південь у село Запорізька Балка.
17:26
Вулиця Ямамото
Ніколи не чув романтичнішої назви, аніж вулиця Зірниця в селі Лісовому на Черкащині. Там живе мій 89-річний тесть. Юра, батькові важко ходити, телефонує в липні дружина. У червні лили дощі й змили пісок із дороги.
17:03
Мері
Скутість перших хвилин зустрічі випускників розвіює Вовка Мельниченко. Він приїхав з Америки. Розповідає історію про кабана. Прилетів я в Бориспіль і першим ділом дзвоню до Сашка Моторного, каже.
19:43
Морський закон
Що це за музика? питає Володя телефоном. У Світланки день народження, пояснюю. Сидимо в грузинському ресторані "Буба" в Черкасах. Буржуй! виголошує сусід.
17:35
Похорони Брежнєва
За будинком Рад у Черкасах півтори сотні людей. Чекають на приїзд президента Зеленського. Давай обійдемо, пропонує донька. Я дивуюся. А ти не хочеш побачити президента? запитую.
19:46
Росіянка
Товарищи студенты! викладачка Черкаського педінституту дивиться на мене. Впредь я не хочу слышать, как вы между собой разговариваете на украинском! Вам нужно общаться только по-русски! Я витримую погляд і далі говорю до Наталки Гаврилової українською.
17:04
Без душі
Я давав йому гроші не за зміст, а за форму. У дизелі Черкаси Христинівка конкурентів у Бороди практично немає. Був один зі Шполи співав цапиним голосом. А Борода інша справа. У нього голос, слух і харизма.
17:15
Лімбурзький сир
Батьку, я у провінції Лімбург, каже донька-десятикласниця телефоном. Що тобі привезти? Не сумніваюся ні секунди. Купи мені знаменитого лімбурзького сиру, кажу. Хочу спробувати, що то за диво.
17:05
Вітер із Москви
На залізничному вокзалі в Ковелі у кріслах сплять кілька безхатьків. Смердять немилосердно. Трохи поодаль родина ромів. Кричать і сміються. Байдуже, що пів на четверту ночі. Здається, ці люди взагалі ніколи не сплять.
17:10
Голка під нігті
Люблю тягнути до останнього. У 12 років я був уже достатньо дорослий, щоб самому йти до радянського стоматолога, але не достатньо свідомий, щоб наважитися відчинити двері кабінету. Покрутився під дверима і вийшов.
17:05
Вічний борг
Нічого гіршого немає, як потрапити на очі кредиторові. Зараз я позичаю в банку, але він зауважень поки що не робить. А були часи, коли по гроші йшли до мене. Років 20 тому жив на моїй вулиці Сашко.
17:10
Заробив
О шостій ранку прокидаюся, беру собаку і йду до Дніпра. А вчора збудили на годину раніше. Гупало у сусідній квартирі. Якщо вже так трапилося, то піду раніше, думаю. У тамбурі бачу навалені сумки.
17:05
Свиняча реклама
У районному радіо сидять редакторка, я й Оксана кореспонденти. Редактор старша за мене на 11 років, а Оксана молодша на 13. Записуємо завтрашню передачу. Я за пультом, а Олена Семенівна за мікрофоном.
17:31
Наговорився
Юро, в мене до тебе прохання, дружина дивиться улесливо й підкочується під милий бік. Ти не міг би позичити Олі 400 гривень? Вона до кінця місяця віддасть. Оля Надійчина сестра-близнючка.
17:00
Моя машина
Той дід ходив до нас півроку. Сідав біля редакторки і скаржився на доньку. Мовляв, позичила гроші й не віддає, не доглядає і не відвідує. Зрештою скаржника передали мені. Я вислухав і старанно записав його версію.
17:06
Муха
У дитинстві мати була непохитною: все на світі можна було скасувати, але обід нізащо. Граємо з хлопцями вирішальну гру футбольного турніру біжи на обід. Шаховий турнір відкладай його і гайда їсти.
17:30
Учора і завтра
Якщо сильно пхнути двері до колишньої кімнати мами, вони нізащо не вдаряться об стіну. Внизу, біля плінтуса мій дядько колись забив дерев'яний брусок. Малим я боявся темноти. Коли прокидався, біг до материної кімнати, де завжди горіло світло, й з усієї сили штовхав їх.
17:16
Добрі люди
Що не кажи, а в Радянському Союзі було багато хорошого, жінка каже цю фразу, коли хоче зіпсувати мені настрій. Була впевненість у завтрашньому дні, люди були добрими. Моєму дідові було 20 років, коли в рідному Нікополі вступив до "Повстанської організації Катеринославщини і Північної Таврії".
18:14
Вождь темношкірих
Юрко притуляє руку з бронзовою шкірою до моєї. Гукає Володьку. Моя біла і його смугла контрастують. Дивися, Володю, кричить. Дружба народів! Наприкінці 1980-х хлопець другий рік живе з нами в кімнаті студентського гуртожитку.
18:05
Окупанти
Совість мучить і досі, казав у 1990-х сусід дід Поляков. Росіянин із Липецької області під час війни познайомився з українкою і переїхав до Тального на Черкащині. Дід гукав мене до гаража.
18:19
Двадцять років потому
Хлопці, а що то за дим зі школи валить? мати підходить до шкільного паркану й дивиться в бік майстерні. Ми з сусідом Сашком в один голос кричимо. Не знаємо. То не ми! Мені 6 років, а Сашкові 5.
20:57
Продати піаніно
Точно пригадую, що я впирався як міг. Вісім років тому дружина вирішила, що донька майбутній музикант. Треба купити піаніно, сказала Надя. Коли уявив, що мушу заносити його на шостий поверх ледь не зомлів.
18:30
Усі наші гроші
Не можна на вихідних бити байдики, каже Володька. Із завтрашнього дня пошукаємо підробітки. У березні 1999-го ми місяць працюємо в Польщі. Укладаємо телефонні кабелі. Майстер Кшиштоф щоранку оголошує для новоприбулих порядок роботи.
17:58
Вихідні
Клямка різко вдаряє по хвіртці. Це найкраща музика для сліпого кота Базиліо. Він зривається з лавки і, тикаючись мордою об бордюри, біжить мені назустріч. Кота тричі на день годує мій друг Микола.
17:46
Востаннє
У хаті перед телевізором стоїть старе крісло. Намагаюся не сідати в нього. Інколи туди скочить і скрутиться калачиком пес Мажор, коли нагавкається на вулиці. Три роки тому це було улюблене місце матері.
18:05
Комсорг
Валентин ріс дивакуватим. Не забуду, як він приходив грати в карти. Інші хлопці збиралися швидко, а наш інтелігент вчив домашнє завдання. Коли він нарешті з'являвся, вся компанія була в зборі.
17:30
Нічний абонент
У нас із жінкою однакові телефони. Вкладаючись спати, Надя часто кладе на тумбочку біля себе мій. Тієї ночі я прокинувся від скавчання. Пес бігав квартирою і показував, що йому дуже треба надвір.
17:05
Янукович і штани
Кажуть, ти з Бельгії повернувся, телефонує в суботу сусід Сашко. Ну, то ми з Миколою зайдемо ввечері. Не опираюся. Маю що розказати друзям. По хлопцях можна звіряти годинник. Рівно о шостій вони на порозі.
18:32
Своє село
Автобус кружляє полями Фландрії. Їдемо із Бельгії в Голландію. Акуратні поля з рівчаками для відводу води, вітряки, гладесенькі дороги й острівці лісів. Раптом серед поля виринає морська баржа, навантажена контейнерами.
18:33
Грішники
Жовтневий ранок. Дизель ЧеркасиУмань стоїть під парами на вокзалі. За 10 хвилин до відправлення двері вагонів зачинено. Найвигідніші позиції для штурму окупували баби з кравчучками й діди з клумаками.
17:29
Гладіатори
У шостому класі я прочитав "Спартак" Рафаелло Джованьйолі. Уявляв себе гладіатором і вивчив напам'ять із десяток латинських висловів. Єдиною достойною розвагою того часу були півнячі бої.
17:13
Дорогий ветеринар
Старий сліпий кіт останній мешканець хати в Тальному. Кілька років тому Базиліо прибрів серед зими і сів на лавку. Відтоді з двору не йшов. Я більше любив Ліонеля пухнастого кота з голубими очима, але взимку той пішов і не повернувся.
17:30
Майстри приїхали
Покупці ячменю приїздять у село по обіді. Двоє мускулистих загорілих хлопців швидко насипають зерно в мішки. Цьогорічний ячмінь дорогий покупці торгуються із 88-річним тестем. Ударяють по руках при цифрі 3 гривні 60 копійок за кілограм.
18:18
Зроблено в Україні
Батьку, якби французам захотілося знімати продовження фільму "Невезучі", то замість П'єра Рішара на головну роль варто запросити тебе, донька сміється із моїх пригод. На день народження я купив їй новий телефон.
18:26
Дрова
Не люблю складати дрова. Нуднішої роботи годі знайти. У червні тесть привіз повну вантажівку. Свідомо не хочу дивитися на всю купу щоб не сумувати. Кидаю оком тільки на край, з якого треба починати.
17:07
Китайська бритва
Юрко, чого ти мені приніс це дрантя? кум Сашко в сімейних трусах лютує на порозі власної хати в Тальному. За кілька хвилин до цього я збирався на поїзд до Черкас. Захотів поголитися й виявив, що стара електробритва не працює.
18:10
Першопроходець
Я домовився, каже влітку 2001-го сусід Володя. Женька будує дачі під Варшавою. Бере мене на два місяці. Мені заздрісно. За два роки до цього ми разом рік працювали в Польщі. І ось він їде, а я залишаюся.
19:33
Полювання на коропа
Чутки про те, що Митька Ільченко упіймав коропа на повороті Гірського Тікича, швидко розповзлися Макотерчиком. Мені 10 років, Ігорю 14. Ми щоранку сидимо на заповітному місці. Берег усіяний рибалками.
21:03
Талант до математики
Такий кошмар наснився, за кілька років до смерті мати прокинулася серед ночі. Боже, який жах! Я зіскочив із ліжка. Що ж тобі приснилося? Нібито я в школі здаю екзамен з алгебри.
20:00
Пощастило
Півроку роботи на ксьондза Болеслава нарешті скінчилися, і я в серпні 1999-го повертаюся з Польщі в Україну. У кишені маю 600 доларів страшні на той час гроші. У Старгарді Щецінському беру квиток на поїзд до Перемишля.
18:46
Дід Гуню
Дід Юхим Нечипорук у молодості наймитував у гарних господарів. Потім оженився на багатій нареченій. Тепер уже мусив наймитувати все життя. Єдиною його розрадою були коні. Здавалося, без коня дід і до туалету не ходив.
19:22
Найважчий заробіток
У дев'ятому класі я почав грати в карти на гроші. Не вигравав ніколи. Усі копійки, що давала мати, спускав миттю. Найзапекліші баталії влаштовувалися, коли в нас були канікули. Мати йшла на роботу, і вся вулична компанія хлопчаків збиралася в мене вдома.
19:35
Колією покійників
Після триденного снігопаду дорога нагадує картину з фільму посеред білої цілини прокладено одну колію. Ми з дружиною о шостій ранку ловимо попутку з Тального на Лісове. Там живе 88-річний тесть.
19:03
Подвоєний борг
Товариш вирішив подарувати дружині настільну лампу. 600 гривень витратив, розповідає Олег. Якось по життю так виходить, що я у всьому винен. Забув купити квіти на свято, не приніс води.