20:29
Жирні коти
На заходах промовців можу слухати 20 хвилин від сили. Потім відволікаюся. У Черкасах мітингують фермери. Кількасот людей протестують біля приміщення Держгеокадастру. Тут ділять державну землю.
19:57
Механізм пам'яті
Фізіологію, як і всі негуманітарні науки, я не вчив взагалі. На практичне заняття в університеті вирішив сходити за два тижні до заліку. Заглянув навіть до читальної зали. Прочитав розділ про пам'ять.
21:39
Черга до Європи
У Києві поблизу метро Чернігівська таксисти ловлять пасажирів на Черкаси. Мене підкуповують слова водія "Ланоса": "Виїжджаємо миттєво". Це саме те, що треба. Мушу бути в Черкасах о 19:00. Домовився про інтерв'ю з Томом, фермером із Бельгії.
19:19
Онуки коменданта
Вінтер розумівся в електриці й футболі. Комендантом Тального фюрер призначив його восени 1941-го. У місті була електростанція, що працювала з перебоями. Світло зникало частіше, аніж з'являлося.
19:12
Кондукторка і Борода
Вони сходяться в одній точці, ніби кораблі в морі якраз навпроти мого сидіння. Зліва йде Борода співак російських пісень у дизельному поїзді Черкаси Умань. Праворуч молода контролерка, блондинка і просто сувора особа.
21:39
Турки
Зранку біжу аж перекидаюся в центр Тального. Знайомий їхатиме машиною в Черкаси. Все ж краще, аніж три з половиною години пхатися поїздом. Та й грошей платити не треба. Біля старої автостанції помічаю брудний папірець.
17:48
Футбол на стадіоні
За часів СРСР ми з дідом Поляковим були фанатами футболу по телевізору. Вмощувалися перед "Електроном" і насолоджувалися грою. У найкритичніші моменти сусід навіть дриґав ногою, ніби сам хотів забити гол.
18:39
Почему в мире столько войн и горя?
У неділю на залізничному вокзалі Черкас купую квиток і чекаю на прибуття дизель-поїзда. Маю ще півгодини. Вмикаю телефон і дивлюся останні новини. Біля мене крутиться літній чоловік. Нарешті наважується й підходить.
15:50
Без попередження
У вівторок їду з Черкас у Тальне. Заходжу до хати о пів на десяту вечора. На столі біля ноутбука дві склянки з-під пива й два пакети кави. Доки я в Черкасах, хату доглядає давній товариш Мишко.
17:49
Старий янкі
Микитовича зустрічаємо в центрі Тального. Не роблять телефони, скаржиться. Віддав у ремонт. Нехай із двох стулять один. Жінка розпитує про здоров'я. Яке там здоров'я у 94 роки? каже Микитович.
17:07
Рудих немає
Хто це? запитую бабу Целю й показую на жирного рудого кота. Кот, каже повариха. А це? тицяю в облізлу кішку брудно-коричневої масті. Котіца, Цецилія вчить мене польської мови.
17:11
Махновці
Мій дід якось зізнався, що бачив царя Миколу Другого. Я, радянський школяр, не вірив своїм вухам. Як це було? Цар приїздив у Нікополь, а я тоді був дитиною і співав у церковному хорі.
16:24
Дід і кіт
Мій дід викладав хімію. А його товариш Погорецький був фотографом. Якось він сфотографував дідового кота на паркані й підписав знімок: "На заборе сидит кот и вдыхает кислород. Химия, химия, сугубая химия".
16:52
Баба на букву Л
Коли їду допотопним автобусом у село до 87-річного тестя, дорогою бачу архаїчну зупинку: мозаїкою на стіні викладено п'ять олімпійських кілець і контури Московського університету емблему Олімпіади-80.
17:40
Брехуни
У дитинстві короткозорій матері важко було ввечері загнати мене до хати. Вона бачила гурт хлопчаків і гукала: Юра! Я мовчав як партизан. А його тут немає, казав Сашко Шпак.
17:55
Білополяки
Двоюрідна тітка Леся любила оповідати, що народилася 1918 року. Вночі щось бухкало, а потім настав ранок. Породілля попросила подивитися, чия влада в Нікополі. Німці прийшли, почула.
17:23
Наговорив зайвого
Є три стадії потрапляння під дощ. Перша сховатися й перечекати. Друга бігти додому з надією не намокнути зовсім. Моя улюблена остання. У дитинстві із сусідом Дімкою пішли купатися на ГЕС у Гордашівку.
20:55
Знову заплакала
У поїзді трапляються пасажири, яких терпіти не можеш із першого погляду. Ця, здається, зайшла в Катеринополі. Або Новоселиці. Словом, до Черкас ще було їхати і їхати. Фарбована білявка за 50 років умостилася біля товстухи.
17:03
Ковбаса з медом
У січні 1995-го до мене забігає сусідка Валентина. Юрко, в Одесі зупинився м'ясокомбінат. Давай накупимо ковбаси й повеземо на Привоз. Я тобі обіцяю заробимо. Купляю на пробу кілограмів із 50 копченої і їдемо.
17:33
Змовчав
У слові страшенна сила, каже сусідка Галина. Їдемо поїздом на Черкаси. Я куняю, а їй нудно. Пробує розговорити мене. Після цих слів прокидаюся. Це було влітку, коли я переходив у сьомий клас.
18:50
Оксанина картопля
З Оксаною познайомилися понад 20 років тому. Я ніс мішок накошеної трави, а вона їхала велосипедом. Зупинилася й запропонувала підвезти. Відмовився, але дівчину запам'ятав. Ми почали зустрічатися.
19:55
Інфаркт
Після прогулянки із собакою не люблю чекати на ліфт. Якщо кабіна не приїжджає відразу, піднімаюся сходами. Благо, шостий не шістнадцятий. Батьку, говорить донька. Не тягай собаку сходами нагору.
18:39
Стара криниця
На вулиці Зірниця в Лісовому півдесятка пенсіонерів. Тесть ділить криницю із Миколою Башкатовим та його жінкою, а баба Ліда з бабою Кілкою. Глибина нашої криниці 13 метрів. Треба 29 оборотів корби, щоб витягти відро.
18:16
Зьозя
У дитинстві коропи були ніби зачакловані. Я не міг упіймати бодай одного. Мій тодішній напарник по риболовлі Зьозя не дасть збрехати. Малим Сергій не міг вимовити своє ім'я. Казав Сільозя. Вулиця дразнила його Зьозею.
18:49
Тітка Валя
Я повернувся на те місце років за 20. Майбутній дружині дали город, а я визвався вибрати картоплю. У серпні перебування на городі перетворюється на пекло. І тоді я згадав про річку.
19:20
Дєвушка
У міграційній службі Придніпровського району Черкас товчеться десяток людей. Усі хочуть отримати закордонний паспорт. Ми з дружиною привели доньку. Такий порядок: для видачі паспорта неповнолітнім треба присутність обох батьків.
17:20
Великий вибір
У п'ятницю вибираємося з бухгалтером Андрієм по яблука в село Шаулиха. Він заводить стареньку "ладу-вісімку" й дорогою розповідає юнацькі бувальщини. Колись я з хлопцями прийшов на дискотеку в сусіднє село Майданецьке.
17:32
Хліб не продається
У Тальному прокидаюся о сьомій. За півгодини вмикаю комп'ютер. Знайомий виставив у "Фейсбуку" фото з київського магазину. Невеличка полиця з хлібом і підпис: "Шановні пенсіонери, ви можете брати цей хліб безплатно.
17:19
Шахраї
Коли вдома немає грошей, я хижо дивлюся в бік синтезатора "Ямаха". Кілька років тому донька вирішила стати піаністкою. "Ямаху" брали в кредит. З усіма виплатами вийшла астрономічна сума 800 доларів.
17:59
Котлета
О сьомій ранку вже не сплю. Будять домашні тварини, які шикуються біля холодильника. Маю двох котів і пса. Найперше завдання розвести їх. Собаку годую надворі, котів у хаті. Раніше пробував одночасно.
18:19
Заборгували Росії
Горячая кукуруза, горячая кукуруза, чую крізь сон московську торговку. Щовечора вона товчеться під вікнами готелю. Але ми не зважаємо на тітку. Тальнівська бригада валиться від утоми. У вересні 2003-го демонтуємо готель "Москва" в центрі російської столиці.
16:41
Давай одружимося
Оксана була найрозумнішою дівчиною в групі. Я закохався в неї на першому курсі, але зазнав фіаско. Я не люблю тебе, Юро, сказала. Тоді вона мліла від американської літератури.
17:23
Білий мішок
Вітьку не бачив півроку, а то й більше. І тут раптом натикаюся на виході з нашої вулиці. Сусід не дає часу на традиційні запитання про справи й життя: Ти бачиш, що зі мною трапилося? задирає футболку й показує голий живіт.
17:54
Останній прийом
Я живу на Макотерчику західному районі Тального. У дитинстві ми билися з хлопцями із щебеневого заводу. Не любили й тих, хто мешкав у центрі містечка. Я дев'ятикласник, найстарший. Беру Толю, Сашка й Сергія і йдемо в кіно.
17:26
Ліки від застуди
У лютому я лежав і хворів, а Володька копав рови. За метр копаного польська телекомунікація платила 2 злотих і 50 грошей. За метр засипаного 1,5 злотого. Товариш повернувся з роботи злий і сердитий.
15:05
Пістрява стрічка
Літня ніч прекрасна й страшна водночас. Вікна моєї хати відчинені. За ними аромат саду. В квітнику лютують цвіркуни. В кутку кімнати малий чорно-білий телевізор "Сніжок". Разом зі мною Сашко Шпак і Олег Назаренко.
16:44
Сергій Михайлович
Подивися на це чмо, до сусіда Володі дорогою машиною приїхав черговий клієнт. Це мій однокласник. До чого воно опустилося! Сергій сидить у мене на лавці й усе чує. Фраза адресована йому.
16:40
Липнева ніч
Липневий місяць найяскравіший. Ніч настільки глуха, що навіть цвіркуни мовчать. Надворі ні душі. Мені трохи більше двадцяти. Я на залізничній станції Лазірки в Полтавській області. У селі я вперше.
16:34
Вища каста
Досі не вірю, що мопеда в мене так ніколи й не було. У сьомому класі я назбирав 60 рублів. Десь у серпні, коли в учителів закінчуються відпускні, мати позичила гроші в мене. А потім помер дід, а ще пізніше я загримів до лікарні в Черкаси.
17:49
Не готовий до смерті
У мене на руках помирав молодесенький хлопець, голос сусідки Марії Дмитрівни ніколи не тремтів. У передостанню війну вона була медсестрою й бачила забагато смертей. Ти тільки мамі напиши про мої останні хвилини, просив.
16:35
Справжній спортивний костюм
У школі я мріяв про справжній спортивний костюм. Те, що пропонувала радянська торгівля, нагадувало кальсони. Сині тонкі спортивні штани після кількох уроків фізкультури враз розтягувалися й безнадійно обвисали на колінах.
17:43
На заробітках у Європі
Пан Огжалек з'являється несподівано, ніби виринає з туману. Де ваші заробітчани? запитує Кшиштофа. Ми з Володькою переглядаємося. Пан просить покинути рити рови для польської телекомунікації й скопати йому город.
16:40
Класичний варіант
Уночі просинаюся від дивного холоду в роті. Спросоння мацаю руками щелепу. Так і є: замість переднього зуба дірка. Не можу повірити, але, схоже, зламав його уві сні. Про всяк випадок вмикаю світло.
17:11
Німецьке вікно
Весною я сплю, як дитина. Інша справа зима. Щовечора вирішую одну й ту ж проблему вигнати чи лишити кота? Надворі мороз. Котяру шкода. Але спати не дасть однозначно. Тому постановляю вигнати.
16:53
Свіжа газета
Старі баби, які жили в моєму дитинстві, коли вибиралися в центр Тального, казали: Піду в містечко. Я тепер теж люблю вибиратися в містечко. Послухати новин, купити напівфабрикатів та зварганити собі сяку-таку їжу.
17:43
Дві імпровізації
Іван Сисойович бере окуляри і пластмасовою ручкою довго колупається у вухах. Гримаса задоволення з'являється на обличчі. Потім він піднімається і йде перевіряти домашнє завдання. Зазвичай робив це раз на півроку.
18:05
Шкідлива професія
Проїзд із Черкас до Умані 120 гривень. За передачу однієї торби водії просять двадцятку. За дві 40. Їду в неділю. Автобус блукає розбитими дорогами Сміли й повертає у бік Умані. Піднімається на міст.
18:31
Кінець світу
Перше рибальське місце я облаштував у четвертому класі. Зі старшим на кілька років сусідом Ігорем збудували лавочку на Гірському Тікичі. Було дуже зручно: стрибаєш по пеньках і опиняєшся просто посеред річки.
18:28
Жнива
Наше життя від картоплі до картоплі, каже жінчина подружка Тамілка. Посадили картоплю, викопали і рік пройшов. 10 років тому Тамілка перервала цикл і виїхала в Канаду. Відтоді бараболю жодного разу не вибирала.
10:05
Роззява
У середу йду в магазин. У ньому влаштували розпродаж. Котячий корм угорського виробництва продають по 29 гривень, такий самий російського по 24. Очевидно, допродують рештки. Україна вводить ембарго на російську продукцію.